Страница 117 из 167
Я був на півдорозі до дверей, перш ніж зупинився. Подумки зображення виродка, який схопив Стеллу за дупу, спалахнуло в моїй голові, і лють спливла на поверхню, збиваючись крижаними чорними хвилями під моєю шкірою.
— Я передумав, — я повернувся. — Я все-таки не в настрої.
Постріл пронизав повітря. Френк звалився на стіл з дірою в потилиці і відкритими млявими очима.
Я запхав пістолет назад у куртку і вийшов у хол, де Кейдж байдикував біля стіни.
— Тільки не кажи мені, що ти його застрелив, — сказав він, побачивши мене. Кабінет був звукоізольований, але він правильно оцінив вираз мого обличчя. — Який клятий безлад.
— Він мене розлютив, — я перевірив свій годинник. Чорт. Єдиний продуктовий магазин, у якому продавали улюблену сальсу Стелли, закривався через п’ятнадцять хвилин. — Почисти це для мене, гаразд?
— Я завжди так роблю, — сухо сказав він.
Не всі в Harper Security знали про менш законний бік бізнесу, але Кейдж побачив достатньо лайна у своєму житті, щоб зберігати гнучкість своєї моралі. Світ не був чорно-білим, ніхто не знав це краще, ніж той, хто жив у сірому.
Перед виходом я вимив руки у ванній і оглянув свій одяг на наявність плям крові, перш ніж кинутись в продуктовий магазин.