Страница 105 из 167
Я збільшив темп, опускаючи голову і втягуючи її сосок у рот.
Я застогнав.
Вона була такою ж смачною, як я собі уявляв. Солодка і досконала, створена тільки для мене.
Я облизав і посмоктав сосок, поки він не затвердів і не перетворився на алмазну вершину. Я перейшов до її іншою груді, чергуючи то вперед, то назад, облизуючи і смокчучи, ніби я був голодним чоловіком.
Я не міг насититися.
Її смак на моєму язиці був до біса райським. Шовковистий і захопливий, як укол чистої похоті в мою кров.
Я обережно стиснув зубами один з її сосків, провів язиком по його чутливому кінчику і потягнув, водночас притиснувшись до її клітора.
Через безмовну невагому мить вона розбилася на шматочки.
Крик звільнення Стелли наповнив повітря, коли вона скінчила в здригаючому, що підгинає пальці ніг, оргазмі, який вібрував на моєму тілі.
Я підняв голову, ігноруючи наполегливий біль у паху, щоб увібрати її приголомшений вираз.
— Гарна дівчинка, — пробурмотіла я, прибираючи руку.
Ми залишалися на своїх позиціях, поки Стелла переводила подих — її спина притулилася до скелі, моє тіло зігнулося над нею в захисному щиті.
Вона подивилася на мене своїми сонними зеленими очима, виглядаючи так невинно й задоволено, що це стиснуло моє серце залізним кулаком.
— Поцілуй мене, — її шепіт омив мою шкіру і напружив м’язи, поки кожна молекула мого тіла не загула від передчуття.
Я не повинен, заради нас обох.
Дати їй кінчити — це одне. Поцілунок був зовсім іншим.
Я міг володіти кожним оргазмом. Я міг залишатися всередині неї, відчувати її тремтіння, коли вона поступалася мені. Але поцілунок? Це торкнеться тієї частини мене, яку я ховав і приховував.
Поцілунок із нею не буде просто поцілунком. Це був би мій чортів кінець.
Тінь невпевненості промайнула в очах Стелли через моє коливання, і саме ця частка темряви вбила мене.
Вона прожила все своє життя, почуваючись небажаною для найближчих.
Я не міг змусити її відчувати те саме.
Не тоді, коли я потребував її більше, ніж свого наступного вдиху, і не тоді, коли я радше відріжу собі руку, ніж відмовлю їй у чомусь.
Мій опір звалився, як замок із піску під час припливу.
Я вилаявся, перш ніж застогнати, стиснув її волосся в кулак і притулився до її губ.
Незважаючи на те, що я говорив про те, що любов — це наркотик, Стелла була моїм найбільшим кайфом.
Спокуса без виходу.
Одержимість без кінця.
Залежність без лікування.
СТЕЛЛА
Крістіан цілувався так, як я уявляла собі, як він трахався: гаряче і владно, з чуттєвим шепотом, що пом’якшував його безжальну гостроту.
Це робило кожен поцілунок, який у мене був раніше, схожим на імітацію, бо губи Крістіана Гарпера на моїх були ні чим іншим, як одкровенням.
Захист, який я побудувала навколо свого серця, звалився.
Я загубилась, у мене паморочилося в голові від його смаку і від того, як він схопив мене за шию, кожен рваний вдих і зітхання обмінювалися частинами мене, які я не знала, що повинна була віддати.
Він увібрав мене в себе і здирав мої шари один за одним, поки не залишилась тільки я.
Ніяких стін, ніяких масок.
Уперше я відчула себе вільною.
Я заплуталася руками в його волоссі якраз у той момент, коли він просунув руки під мої стегна і підняв мене, не перериваючи поцілунку. Я інстинктивно обвила ногами його талію і здригнулася, коли відчула твердість його збудження на своєму животі.
Я не особливо дбала про секс. Мій попередній досвід із ним був тьмяним і я робила це тільки тому, що сподівалася, що одного разу зрозумію, через що весь цей галас.
Але в той момент єдине, про що я могла думати, то це про те, чи такий хороший Крістіан у ліжку, як і в поводженні з пальцями.
«Коли я кажу тобі кричати, я хочу, щоб ти до біса кричала. Або я нагну тебе і шльопатиму по дупі доти, доки ти не благатимеш мене дозволити тобі кричати».
Спогад про його слова розлив рідкий вогонь по моїх венах.
Він провів язиком по складці моїх губ, знову вимагаючи входу, і я дозволила. Зітхання задоволення зірвалося з мого рота на його, коли його великий палець торкнувся моєї потилиці, і він поглинув мене так ретельно, що я не знала, де закінчуюся я і починається він.
На смак він був як жар і спеції, комбінація настільки захоплива, що я легко могла б провести залишок свого життя, споживаючи його і тільки його.
Укол болю загострив задоволення, коли він прикусив мою нижню губу і посміхнувся моєму здивованому зітханню.
— Ти просила поцілунку, Стелло, — грубий голос Крістіана відзивається в моєму животі. — Ось як я цілуюся.
Слова торкнулися моєї шкіри, як відкритий вогонь.
Я затиснула його нижню губу між зубами. М’яко смикнула. І відпустила.
— Як мені й подобається, — сказала я.
Його стогін викликав усмішку на моєму обличчі. Зазвичай я не була такою сміливою, але мені подобалася думка, що я можу змусити Крістіана Гарпера втратити контроль.
— Ти станеш моєю смертю, — він підняв руку і провів великим пальцем по моїй щоці, його очі потемніли, коли тіні піднялися на поверхню. — Тобі не слід було дозволяти мені цілувати тебе, Стелло. Тому що одного разу, чорт забирай, недостатньо.
Його слова і дотик його погляду зігріли мене більше, ніж тропічне сонце.
— Хто сказав, що це має бути тільки один раз?
Він видав ще один стогін, перш ніж знову поцілував мене, жадібно й ґрунтовно, наче голодна людина.
Чудове ковзання його язика по моєму відновило біль між моїми ногами, і все зникло, окрім жару його шкіри, прискореного серцебиття і твердості його дотиків.
Я ніколи не хотіла когось так сильно, як Крістіана, і дотик моїх оголених грудей до його торсу змусив мене занадто добре усвідомити вибір, який я зробила, коли опустила руки для нього.
Ризик понад безпеку. Бажання вище за комфорт.
Без жалю.
Це були не брудні слова чи гріховні бажання. Це було не те, як він трахав мене пальцями або обхоплював рукою моє горло.
Це був поцілунок і те, як він змусив мене відчути, що я можу бути справжнісінькою версією себе.
Я зітхнула від задоволення, почувши майстерну команду рота Крістіана.
Я могла б залишитися там назавжди, загорнувшись у його обійми на відокремленому пляжі, але повітря врешті-решт охололо, і призахідне сонце відкидало довгі тіні на наші тіла.
— О котрій вечірка на честь закінчення зйомок? — пробурмотів він.
Питання проникло в туман мого розуму.