Спотворена ненависть

32. ДЖОШ

Якщо звичайні весільні церемонії були довгими, то королівські церемонії були нескінченними.

Новизна перебування в оточенні найбагатших і найзнаменитіших людей світу швидко зникала, що довше я сидів на дерев’яній лаві, від якої в мене німіли сідниці. Я був радий за Бріджит і Різа, але все, про що я міг думати, це Джулз.

Те, як ми розлучилися минулої ночі, гризло мене, і якщо ми не прояснимо ситуацію найближчим часом, я збожеволію.

Я витріщався на неї, коли вона стояла біля вівтаря. На ній була та сама фіолетова сукня і вона несла той самий букет, що й інші подружки нареченої, але вона сяяла так, що неможливо було відвести погляд.

Я простежив очима її риси, вбираючи пишний вигин її губ і тонкі лінії рис обличчя. Коли вона посміхнулася при вході Бріджит, у моєму серці щось обірвалося.

Деякі люди посміхалися ротом, а Джулз посміхалася всім обличчям. Блиск в її очах, чарівна зморшка на носі, маленька зморшка на щоці... спостерігати за її посмішкою було все одно, що дивитися, як на нічному небі загоряються зірки.

Мої м’язи напружилися, коли вона оглянула лави. Якби вона повернулася ще на один дюйм... ще на один сантиметр...

Наші очі зустрілися. І вона заволоділа мною.

Білі гарячі іскри усвідомлення пронеслися по моєму хребту з такою силою, що я ледь не злетів з місця. Я обхопив коліно рукою, тоді як усмішка Джулз померкла, а її обличчя спалахнуло з таким же усвідомленням.

Музика, що лунала по собору, стихла, і мене охопило раптове бажання увірватися до вівтаря і відвести її куди-небудь, де ми могли б побути наодинці.

Миті зорового контакту було недостатньо. Мені потрібно було... чорт, я не знав, що мені потрібно. Вибачитися, пояснити, змусити її знову посміхнутися мені так само, як до тієї ночі.

Я не розмовляв з Джулз з вечора дівич-вечора Бріджит. Сорок вісім годин, і її відсутність уже з’їдала мене заживо.

«Коли я не з нею, я хочу, щоб вона була поруч. Коли я з нею, я хочу, щоб цей момент тривав вічно».

Піт вкрив мої долоні.

Відтоді, як це сталося, я знову і знову прокручував події тієї ночі.

Непролиті сльози в її очах. Гіркота в її голосі, коли вона сказала мені, що підслухала мою розмову з Ейвою. Те, як вона пішла після сексу.

Це був перший раз, коли ми справді дотримувалися правил нашої угоди. Навіть наш швидкий секс спочатку закінчувався розмовою. Я думав, що буду радий цьому, але все, чого я хотів, це затягнути її назад у свою кімнату і поцілунками змити весь її біль.

Я намагався виконувати свої обіцянки, але моя клятва повернути наші стосунки до статусу «тільки секс» померла швидше, ніж метелик, що залетів у лампу.

Бріджит йшла по проходу і на секунду закрила мені огляд на Джулз. Коли вона пройшла, Джулз уже відвернулася. Тепер її погляд був прикутий до архієпископа, настільки рішуче, що я запідозрив, що вона робить усе, щоб більше не дивитися на мене.

Мої руки стиснулися в кулаки на лаві поруч зі мною.

Ми перебували в одному приміщенні, але я все ще сумував за нею так сильно, що від розриву зорового контакту в мене в грудях запульсував глибокий біль.

Що, чорт візьми, це говорить про мене?

«Коли я не з нею, я хочу, щоб вона була поруч. Коли я з нею, я хочу, щоб цей момент тривав вічно».

Піт на долонях посилився.

Цього не могло бути, тому що... я не міг...

Останні два місяці пронеслися в моїй голові з шаленою швидкістю. Усе, починаючи з Вермонта і закінчуючи тією ніччю, злилося в один безладний потік, поки холодне усвідомлення не пронизало мої легені.

Твою мать.

***

На той час, як закінчилася церемонія і розпочався прийом, я був мотком нервів і туго натягнутих емоцій, і нарешті все обірвалося, коли я побачив Джулз, яка сміялася з Ашером Донованом біля танцполу.

Я намагався поговорити з нею кілька разів відтоді, як ми вийшли з собору, але в неї завжди були якісь обов’язки подружки нареченої.

А тепер, коли вона нарешті вільна, вона фліртує з Ашером, мати його, Донованом?

Я, блядь, так не думаю.

Я кинувся до них і в поспіху ледь не збив з ніг прем’єр-міністра Данії. Моє серце вибивало жорсткий, територіальний ритм із кожним кроком.

Моя. Моя. Моя.

Аж до цього моменту Ашер був одним із моїх спортивних кумирів, але мені хотілося виколоти йому очі за те, що він так дивився на неї. Наче вона могла бути його, коли вона так явно і беззастережно належала мені.

Брови Ашера злетіли, коли він помітив моє наближення.

— Прошу вибачення. — Я натягнуто посміхнувся. — Я хотів би поговорити з Джулз.

Плечі Джулз помітно напружилися. Замість того щоб подивитися на мене, вона не зводила очей з іншого чоловіка.

Моя кров горіла.

Я ніколи раніше не ревнував жінку, і я ненавидів те, що я відчував. Наче я був потягом, що мчить до схилу гори, некерованим і на межі зриву.

— Звичайно. — Зелені очі Ашера блиснули веселощами. — Джулз, було приємно познайомитися з тобою.

— Взаємно. — Вона посміхнулася йому, і вогонь у моїй крові розгорівся ще спекотніше. — Давай зустрінемося наступного разу, коли ти будеш у Вашингтоні. Мій номер у тебе є.

Зустрітися? Номер? Якого хріна?

— Із задоволенням. — Ашер поцілував її в щоку. Власність спалахнула в моїх грудях, гаряча й потворна. Я хотів відтягнути його від неї і вдарити його по його дурному хлоп’ячому обличчю. — Побачимося.

Джулз почекала, поки він піде, перш ніж повернутися до мене.

— Так?

— Що це, блядь, було? — Я намагався і не зміг стримати територіальний рик у своєму голосі.

— Що було?

У мене стиснулася щелепа від її холодного, безособового тону.

— Це. — Я жестом вказав у бік футбольної зірки. — З Ашером. Якого хріна в нього твій номер?

— Тому що я дала його йому. — Джулз підняла брови. — Тому ти так грубо перервав нас? Тому що ми розмовляли, і, якщо в тебе немає нічого суттєвого, я б хотіла продовжити.

У мене була спокуса притягнути її до себе і відшльопати за її зухвалий тон, але нам потрібно було обговорити дещо важливіше, крім Ашера.

З ним ми розберемося пізніше.

— Нам потрібно поговорити. Наодинці. — Я кинув погляд у бік наших друзів, але вони були занадто зайняті на танцполі, щоб звертати на нас увагу.

— Я зайнята, Джоше. У мене є обов’язки подружки нареченої, які потрібно виконувати.

— Вони вже виконані.

Бріджит і Різ уже станцювали свій перший танець і розрізали торт, а всі гості були зайняті танцями, випивкою або плітками осторонь.

Світові лідери: вони були такими ж, як ми.