Спотворена ненависть

28. ДЖОШ

Озираючись назад, можу сказати, що взяти Джулз на пікнік було найгіршою ідеєю в моєму житті. Короткострокова вигода від перехитрити сватів у лікарні не коштувала довгострокового болю від того, що я знову і знову відтворював у голові цей день, як заїжджену платівку, яку не міг вимкнути.

«Ти був усього лише дитиною. Те, що трапилося, не твоя вина».

«Ти хороший брат і хороший лікар».

Щоразу, коли я згадував нашу розмову під деревом, хотілося відмотати час назад і заморозити його, щоб ми могли залишитися в цьому моменті назавжди.

Сонце світить, їжа на наших колінах, порожнеча в грудях стала трохи меншою від присутності Джулз, що заповнила її.

Це було неприйнятно.

Хотіти зайнятися з нею сексом було нормально. Хотіти зателефонувати їй, коли в мене був паршивий день — ні.

Неважливо, що вона була єдиною людиною, з якою я міг говорити, не побоюючись осуду. З цього моменту більше не буде ніяких квазі-побачень

19

, навіть фальшивих. І вже точно більше ніяких ночівель або дозволів позичити їй мою футболку.

Я досі не виправ ту, що позичив їй після Гіацинта. Зрештою я її виперу, але запах не був поганим. Вона слабо пахла нею — теплом і корицею з відтінком амбри.

Той самий аромат огортав мої почуття, коли я заривався обличчям у її шию і занурювався в неї дедалі глибше, намагаючись послабити невпинну, невгамовну потребу в моєму животі. Але кожен поштовх і поцілунок тільки посилювали її, і моє розчарування виливалося у швидкість і силу мого траху.

Узголів’я ліжка вдарялося об стіну в ритм моїм поштовхам, коли я вбивався в Джулз, мої м’язи були напружені й вкриті потом за останні півгодини.

Ми приземлилися в Атенберзі у другій половині дня, і ми з Джулз, напевно, перебували на одній хвилі, тому що вона з’явилася в моєму номері через двадцять хвилин після того, як ми заселилися, зі словами:

— Хочеш кохатися?

Ні про пікнік, ні про бібліотеку, ні про будь-яке інше правило, яке ми порушили, слава Богу, не згадувалося. Ми обоє жадали повернутися до статус-кво, і я з радістю погодився.

Тепер, якби тільки я міг витравити з себе голод за Джулз, я був би щасливий.

— Джош.— Її різкий крик рикошетом рознісся по номеру, коли вона вчепилася нігтями в мою спину і вибухнула навколо мене.

Джулз кохалася так, як вона боролася — люто і гаряче, не стримуючись. Вона викликала звикання.

Чудове печіння від її нігтів збіглося з вогнем у моїх венах, коли я затиснув їй рот рукою, перериваючи її крик.

— Шшшш. Ти всіх розбудиш. — Моя щелепа стиснулася від зусилля стримати свій власний оргазм, коли її кицька пульсувала навколо мене. Ісус. Це має бути незаконно, щоб хтось відчувався так до біса добре. — Ти ж не хочеш, щоб наші друзі почули?

Мій номер був навпроти номера Джулз і Стелли, і лише за двоє дверей від номера Алекса й Ейви. Алекс розмовляв по відеодзвінку в конференц-залі готелю внизу, а Ейва і Стелла дрімали перед сьогоднішньою дівич-вечіркою Бріджит, але я не хотів ризикувати.

Ми й так достатньо ризикували, таємно зустрічаючись просто під носом у Ейви.

Стукіт узголів’я ліжка міг би видати мене, але я легко міг вдавати, що він доноситься з іншої кімнати на поверсі.

Джулз хникала, але коли я прибрав руку від її рота, вона благополучно стримувала свої крики, навіть коли кінчила вдруге.

Вона притулилася обличчям до мого плеча, її тіло здригалося від безвучної розрядки.

— Гарна дівчинка, — прошепотів я. — Тримай ці крики в собі, Руда. Я єдиний, хто може почути, як сильно ти любиш мій член у цій тугій маленькій кицьці.

Ще одне, гучніше скиглення.

Її кицька стиснулася навколо мене ще міцніше, ніж першого разу, і сліпучий оргазм прорвався крізь мене з такою раптовою, несподіваною силою, що на секунду я втратив дар мови.

Коли відгомони оргазму нарешті вщухли, я пригорнувся до неї, насолоджуючись відчуттям того, як її м’які вигини вливаються в моє тіло. Вона була такою до біса досконалою, що в мене виникла спокуса залишитися там назавжди і втратити себе в її теплі.

Я дозволив собі насолодитися моментом ще секунду, перш ніж неохоче відсторонився. Я простягнув Джулз пляшку води з міні-бару готелю, мої губи зігнулися, побачивши її задоволений, злегка приголомшений вираз.

— Дякую, — вона зробила ковток води, її голос був сонним від посткоїтального блаженства. — Я скоро піду. Просто... — Вона позіхнула. — Дай мені секунду.

Розчарування пронеслося в моїх грудях при думці про те, що вона піде, але я придушив його. Це всього лише секс, нагадав я собі.

— Тільки якщо це лише одна секунда. Не хочу, щоб ти випадково залишилася ночувати. — Я влаштувався поруч із нею на ліжку. Мені так і хотілося притягнути її ближче, але замість цього я підпер голову руками.

Вона впилася в мене поглядом, її задоволеність змінилася роздратуванням.

— Бачу, засранець повернувся.

— Він ніколи не йшов.

— Очевидно. — Джулз вилізла з ліжка і натягнула сорочку.

— Я пожартував, Руда. — Я нахилився і схопив її за зап’ястя, перш ніж вона встигла застебнути верхній ґудзик. — Залишайся ще не на довго, якщо хочеш. Не схоже, що Ейва і Стелла прокинулися, щоб потусуватися.

Я потягнув її назад у ліжко. Вона пручалася секунду, перш ніж лягти поруч зі мною. Вона знала, що я маю рацію. Якщо вона піде зараз, їй нічого буде робити, окрім як бродити готелем.

— Чим ви, друзі, збираєтеся зайнятися сьогодні ввечері? — запитав я.

— Повечеряємо і підемо в клуб. — Джулз зморщила ніс. — Мені б хотілося влаштувати для Бріджит повноцінний дівич-вечір, але сьогодні єдиний вечір, коли в неї є хоч трохи вільного часу, тому так просто.

Мої брови піднялися.

— Ти запрошуєш королеву Ельдорри в клуб? В Ельдоррі?

— Ми будемо замасковані.

Я втупився на Джулз, не знаючи, чи жартує вона. Вона відповіла зі стовідсотковою серйозністю.

— Замасковані, — повторив я. — Не хочу тебе засмучувати, Руда, але перука і сонцезахисні окуляри не допоможуть замаскувати найвідомішу жінку в країні.

— Ми не одягнемо сонцезахисних окулярів, — насміхалася вона. — Ніхто не носить сонцезахисні окуляри вночі, крім придурків. Ні, ми найняли візажиста, щоб він змінив наші обличчя.

— Ти знущаєшся? Як, блядь, візажист може змінити твоє обличчя?

— Досвідчений візажист може зробити багато чого, — манірно відповіла Джулз. — Очевидно, ти ніколи не дивився на YouTube жодного ролика «до» і «після».

Я потер обличчя. З кожною хвилиною розмова ставала дедалі сюрреалістичнішою.