Страница 78 из 179
— Ні, не дивився, бо я не фарбуюся.
— І що? Ти не космонавт, але це не заважає тобі дивитися відео про запуск ракет.
— Так, тому що ракети круті.
— Як і макіяж.
— Не для мене.
Вона знизала плечима.
— У тебе завжди не було смаку.
— Я трахаю тебе, так? Що це говорить про тебе?
Джулз витягнула руки над головою і позіхнула.
— Що я прекрасна, щедра людська істота, яка трахне тебе з жалю, коли ніхто інший не хоче...
Вереск обірвав її слова, коли я підняв її і різко ляснув по дупі, перш ніж посадити її до себе на коліна. Її спина притулилася до мого торсу, і я потягнувся, щоб розсунути її стегна.
— Не змушуй мене шльопати твою кицьку наступною, Руда. — Я застережливо провів великим пальцем по її все ще набряклому клітору. — Я не буду таким же ніжним.
Тремтіння пробігло по тілу Джулз, але вона пригорнулася до мене і затихла, коли я пестив її.
Так, передбачалося, що це буде тільки секс, але я був би мудаком, якби вигнав її без певного відпочинку після сексу, вірно?
Я провів долонею по її стегнах, животі й грудях. Це було радше втішно, ніж сексуально, і мені подобалося, яка вона до біса м’яка. М’яка, тепла й ідеально створена для мене, її вигини підходили моїм рукам, як шматочки головоломки, яку я ніколи не хотів закінчити вирішувати.
— Чим займешся сьогодні ввечері, поки ми гуляємо? — Вона видала невеликий, задоволений звук, коли я ніжно стискав і розминав її груди.
— Пропущу стаканчик. Огляну місто. — Я й гадки не мав. — Що-небудь придумаю.
— Алекс теж залишається в номері.
Моя рука завмерла, перш ніж я опустив її.
— Не розумію, до чого тут я. — Легкість мого тону контрастувала з раптовою жорсткістю в моїх плечах.
Зітхання долетіло з горла Джулз до моїх вух.
— Усе, що я хочу сказати, це те, що мені боляче дивитися, як ви, хлопці, уникаєте одне одного. Я не можу собі уявити, що тобі теж весело тримати образу. Злитися на когось виснажливо, а минуло вже майже два роки. Можливо... — Її голос пом’якшився, набувши далекого звучання, і я подумав, чи не говорить вона про себе так само, як і про мене. — Можливо, настав час пробачити, навіть якщо ти не забув.
Я притулився головою до узголів’я ліжка і заплющив очі.
— Може бути.
Справа була не в тому, що я не хотів. Річ у тім, що я не знав як. Щоразу, коли я намагався, минуле піднімало свою потворну голову і тягнуло мене назад.
Як я міг відпустити те, що відмовлялося відпускати мене?
— Було б...
Стукіт у двері перервав її.
— Джоше? — Голос Ейви увірвався в мою кімнату.
Джулз підскочила і повернула голову, щоб подивитися на мене. Ми втупилися одне на одного широко розкритими очима.
— Я можу увійти? Здається, у тебе мій рюкзак, — сказала Ейва. — Там мій ноутбук.
Чорт. Мій погляд упав на мій чорний рюкзак. Ми купили однакові під час святкового розпродажу кілька років тому.
Я обережно відсторонився від Джулз, зліз із ліжка і розстебнув блискавку. Ага, там був ноутбук Ави, що затишно розташувався між її блокнотом і синьою папкою. Двічі чорт.
Мабуть, я помилково прихопив його в аеропорту.
Я жестом показав Джулз, щоб вона йшла у ванну, але вона застигла на моєму ліжку, схожа на восковий манекен.
— Ти можеш зайти пізніше? — покликав я. Серце заколотилося в грудях. — Я, е-е, зайнятий.
Я б відчинив двері й передав Ейві рюкзак, але не було жодного способу зробити це так, щоб вона не побачила ліжко.
— Мені потрібен мій ноутбук. Потрібно встигнути зробити деяку роботу перед сьогоднішнім дівич-вечором.
Двічі чорт.
Я зробив крок до ліжка, але Джулз, нарешті, зрушила з місця. Вона обгорнула простирадло навколо себе і кинулася у ванну так швидко, що була схожа на примару. Я зачекав, поки за нею зачиняться двері, підхопив рюкзак і відчинив двері.
— Привіт. — Я пхнув рюкзак сестрі. — Ось, тримай. Побачимося. — Я спробував зачинити двері, але Ейва, звузивши очі, штовхнула їх назад.
— Чому ти такий підозрілий?
— Я не підозрілий. — На моєму лобі виступили бісеринки поту. — Я роздратований, бо ти перервала мене.
— А чим ти займаєшся?
— Е-е, тренуюся. — Технічно це правда. Секс — найкраща форма кардіо. — Я думав, ти відпочиваєш.
Вона кинула на мене дивний погляд.
— Я прокинулася.— Її погляд перемістився з мого скуйовдженого волосся на мої напружені плечі. Слабкий зелений відтінок забарвив її шкіру. — Почекай... у тебе там дівчина? Це від тебе виходив той звук? Це й розбудило мене.
Жар заструменів по моєму обличчю.
— Як таке можливо? Ми буквально годину тому прибули. — Ейва затиснула рот рукою. — Мені здається, мене зараз знудить. Тобі заборонено займатися сексом, коли я тебе чую. У мене травма на все життя.
— Ти драматизуєш, а що я можу сказати? Я легенда. — Я начепив свою найнахабнішу посмішку. — А тепер, будь ласка, йди, поки вона не вийшла з ванної. Ніщо так не вбиває атмосферу, як молодша сестра, що пхає свого носа, куди не слід.
— Повір, я не хочу... — Погляд Ейви впав на щось позаду мене. — О, дивно. У Джулз точно такі ж туфлі.
Лайно! Я випадково відчинив двері, поки ми розмовляли.
Одяг Джулз був поза увагою, але її туфлі стояли прямо там, у центрі, біля узніжжя ліжка.
Це було свідченням того, як сильно ми раніше недолюблювали одне одного, що Ейва не подумала, що туфлі можуть належати їй.
— Мабуть, вони популярні. — Я вимушено розсміявся і поборов бажання витерти піт із чола. — Краще б ти мені цього не говорила. Друге, що швидко вбиває атмосферу, це будь-яка згадка про дияволицю. У будь-якому разі. — Я підштовхнув Ейву в коридор. — Радий був тебе бачити, але не повертайся. Якщо тільки ти не хочеш подивитися на симфонію на власні очі.
Ми одночасно затиснули рота.
Якщо атмосфера ще не була мертва, то тепер вона була за шість футів під землею і гнила від перспективи того, що моя сестра перебуватиме в кімнаті, поки я займаюся сексом.
— Я збираюся промити очі і вуха відбілювачем. — Ейва здригнулася.
Я зачекав, поки вона повернеться у свою кімнату, зачинив двері і притулився до неї чолом. Полегшення охолодило піт на моїй шкірі, але моє серце все ще калатало так, ніби я брав участь у клятій гонці Indy 500.
— Це було дуже близько.
Я підняв голову і побачив, що Джулз визирнула з ванної, з широко розплющеними очима.
— Через цих виродків ми мало не попалися. — Я штовхнув її туфлі ногою.