Спотворена ненависть

16. ДЖОШ

Я зустрічав свою частку придурків, але міг із цілковитою впевненістю сказати, що хлопець, який стояв переді мною, був найбільш придуркуватим із них.

Можливо, справа була в його маслянистій усмішці і в тому, як він зачісував назад волосся, немов він був гарненьким політиком, який балотується на посаду. А можливо, справа була в тому, як він дивився на Джулз, немов була соковитим стейком, а він не їв кілька днів.

Ірраціональна ненависть змінила моє колишнє задоволення від того, що я успішно обробив Джулз.

Тобі потрібен хтось, хто нагне тебе і витрусить із тебе це ставлення.

Віскі розв’язало мені язик, а поцілунок Джулз і Маршалла дав мені останній поштовх, щоб сказати те, про що я думав. Сказати те, про що ми обидва думали з часів Вермонта.

Джулз могла шипіти і гарчати скільки завгодно, але вона не могла приховати свого бажання. Вона хотіла мене так само сильно, як я хотів її, і ми обидва ненавиділи себе за це.

— Тодд. — Джулз вмістила в одне слово цілий галон презирства.

Мій рот розтягнувся в мимовільній усмішці, але потім знову сплющився.

Вона знала цього хлопця?

— Я думав, що це ти, але не був упевнений. Наживо ти маєш ще кращий вигляд, — сказав він її грудям.

Моя щелепа стиснулася. Я цінував груди, як і будь-який інший хлопець, але це було просто до біса грубо. Він не дивився їй в очі з моменту свого приходу.

Частина мене була вдячна за переривання, яке сталося якраз у той момент, коли я збирався зробити щось, про що потім пошкодую. Інша, темніша частина мене хотіла виколоти йому очі за те, що він так на неї дивився.

Я катав свою склянку між пальцями, стурбований своїми бурхливими, непотрібними думками. Звідки, чорт забирай, вони взялися? Відколи мене хвилює, чи дивляться інші чоловіки на Джулз?

Не хвилює. У Тодда просто обличчя, яке так і проситься на кулак. Ось і все.

— А ти ні. — Голос Джулз виділяв стільки солодкої отрути, що вистачило б на слона. — Мабуть, фотографії можуть бути оманливими.

Цього разу я не зміг стримати усмішку, незважаючи на своє роздратування.

Вона була жорстокою. І мені це до біса подобалося.

Якщо Тодд і образився, він цього не показав. Я навіть не був упевнений, чи чув він її; він був надто зайнятий роздивлянням її грудей, які напружилися проти ґудзиків її сорочки.

— Мені шкода, що так вийшло з нашим побаченням днями, — сказав він, і моя посмішка тут же знову зникла. — Моя машина зламалася, а телефон розрядився. Я писав тобі кілька разів після цього, але ти так і не відповіла.

Я зібрав пазл, перш ніж Джулз відповіла. Це був той самий хлопець, який кинув її в «Бронзовій шестерні»?

Господи. Я думав, у неї кращий смак.

— Якщо під «днями» ти маєш на увазі майже місяць тому, то вибачення не приймаються, — холодно відповіла Джулз. — Ти також ніколи не писав мені, але все гаразд. У мене був великий промах у міркуваннях, коли я свайпнула тебе направо. Зараз я в нормі, тож можеш іти. — Вона відштовхнула його помахом руки. — І ще, моє обличчя тут, придурок.

Обличчя Тодда забарвилося в сердитий фіолетовий відтінок.

— Я намагався бути милим, бо мені було ніяково через те, що сталося. Не треба бути такою сукою через це.

Низьке гарчання пролунало з мого горла.

Я відкрив рота, але Джулз випередила мене.

— Наскільки я можу судити, ти єдиний, хто тут поводиться по-сучому. Я просто насолоджуюся своїм напоєм. — Вона вигнула одну брову. — Продовжиш діставати мене, і я попрошу охорону викинути тебе на вулицю за домагання. Тож якщо ти не хочеш бути приниженим перед усіма цими людьми... — Вона жестом вказала на натовп навколо нас. — Я пропоную тобі дослухатися до моєї попередньої поради і піти. Негайно.

Губи Тодда стиснулися, але в нього вистачило розуму не перевіряти обґрунтованість погрози Джулз.

— Не говори ні слова, — сказала Джулз після того, як Тодд пішов. Вона перекинула в себе залишки коктейлю, не дивлячись на мене.

Я підняв руки на знак капітуляції. З відходом Тодда напруга в моїх м’язах ослабла, хоча у венах кипіла лють.

— Ні звуку. — Після довгої паузи я додав: — Ти свайпнула того хлопця?

Її щоки забарвилися в рожевий колір.

— Юридичний займає багато часу, — огризнулася вона. — Мої можливості обмежені, а в мене є потреби, тож...

— Ти знизила свої стандарти до чортиків?

— Можливо, але, принаймні, я ще не досягла тебе, — солодко сказала вона. — До речі, останнім часом я ні з ким тебе не бачила. Що сталося, Джоші? Скінчилися жінки, які клюють на твою нісенітницю?

— Є вибір, Руда. Я можу отримати будь-яку дівчину, яку захочу, у будь-який час.

— Брехня. Ти не можеш отримати мене.

— Я не намагався.

Ми дивилися одне на одного, наш передбачуваний виклик висів у повітрі.

Якщо я спробую... чи піддасться вона тому, чого хотіли її очі? Чи дозволить вона мені нагнути її і взяти, як я казав раніше, чи боротиметься зі мною за контроль на кожному кроці?

Мої губи зігнулися.

Щось підказувало мені, що я вже знаю відповідь. Джулз ніколи не робила все легко. Це була одна з тих речей, які мені потай подобалися в ній.

— Ти зарозумілий осел. — В її очах з’явився розрахунок. — Якщо вже ти так упевнений у своїх здібностях із жінками, давай зіграємо в іншу гру.

Інтрига розквітла.

— У яку гру?

— Усе просто. Подивимося, хто з нас зможе роздобути більше телефонних номерів за годину. — Джулз нахилила голову, її волосся хвилями мідного шовку розсипалося по плечах. — Переможець отримує право на хвастощі.

Сторонньому спостерігачеві це може здатися незначним, але для нас право на вихваляння було такою ж цінністю, як Rolex або Lamborghini. Можливо, навіть більшою.

Ніщо не мало більшого значення, ніж наша гордість.

— Домовилися. — Моя посмішка наповнилася самовпевненістю. Джулз була хороша, але я збирався перемогти.

Я завжди перемагав.

— Гаразд. — Вона подивилася на величезний годинник, що висить на стіні. — Ми знову зберемося о десятій сьомій.

Коли вона закінчила фразу, мене вже не було. Відтоді як вона розповіла про правила гри, я сканував зал, розробляючи план, тож без вагань попрямував до групи жінок у кутку років двадцяти з невеликим.

На щастя для мене, співвідношення жінок і чоловіків у барі було приблизно два до одного, що давало мені перевагу, навіть якщо я тримався подалі від жінок, які були зі своїми другими половинками.