Страница 31 из 179
Це не виходило за рамки можливого.
— Ага. Давайте просто покінчимо з цим і зможемо вирушити на трасу. — У будь-якому разі, ми не будемо довго перебувати в наших кімнатах. Я міг би просто лягти спати і прикинутися, що Джулз там немає.
На жаль, у Всесвіту та його зіпсованого почуття гумору були інші плани.
Коли ми відчинили двері в гостьову спальню, нас зустріла заковика номер три, вона ж найгірше, що я бачив за все своє життя.
— Ні хріна собі, — сказала Джулз у той самий час, коли я проричав: — Ти, мабуть, знущаєшся наді мною.
Тому що посеред гарної кімнати, заваленої пухнастими подушками і розкішним темно-синім пледом, стояло ліжко з балдахіном.
Ліжко. Єдине число. Тобто, було тільки одне.
І мені доведеться ділити його з Джулз Емброуз.
Вбийте мене зараз.