Добавить в цитаты Настройки чтения

Страница 28 из 179

— Тепер про Бауерів. — Я постукала ручкою по папері. — Ліза згадала, що ми можемо забезпечити безкоштовні медичні огляди для Лаури, поки вона лікується.

— Так. Зазвичай вони приходять до нас у безкоштовну клініку. — Джош махнув рукою в напрямку виходу, і тільки зараз до мене дійшло, що він, мабуть, весь день працював у клініці. Намет було встановлено зовні LHAC, тож я б не побачила його приходу. — Але з огляду на ситуацію Лаури, ми можемо відвідувати її вдома. Ми просто маємо заповнити відповідні папери...

Протягом наступної години ми з Джошем разом працювали над справою Бауерів. Він склав графік оглядів і займався медичними документами, а я закінчувала перевірку фактів і збирала інформацію, необхідну для зняття арешту з Теренса.

Я крадькома поглянула на Джоша, поки він щось писав на чистому аркуші паперу. Його брови насупилися від зосередженості, і я зрозуміла, що вперше бачу, як він працює.

— Подобається те, що ти бачиш? — запитав він, не відриваючи погляду від паперу.

По моїй шиї знову поповзло тепло, цього разу від збентеження.

— Тільки якщо тезаурус змінить «подобається» на синонім «огида».

Куточок його рота зігнувся на частку дюйма.

— Перемир'я, Джей Р.

Я не могла зрозуміти, чи було це м'яке нагадування глузуванням, чи ні, але від нього в мене звело живіт. Може, він отруїв кекс?

Я виділила уривок зі спрЕйви з більшою агресією, ніж потрібно. Ми з Джошем були напрочуд хорошою командою, але я не обманювала себе, думаючи, що наше перемир'я було передвісником справжньої дружби.

Тільки кілька речей у житті були незмінні: смерть, податки і той факт, що ми з Джошем Ченом ніколи не будемо друзями.