Спотворена ненависть

6. ДЖОШ

Список речей, які я волів би зробити, окрім поїздки на вихідні з моїм колишнім найкращим другом і рудоволосою загрозою, включав, але не обмежувався, пропусканням моєї руки через дроворуб, поїданням фунта сирих личинок і переглядом «Блиск» на повторі із заклеєними очима.

Але — і це було велике але — це був день народження Ави, і на курорті був потрійний чорний алмаз. Я ніколи раніше не катався на потрійному чорному алмазі.

Перспектива такого виклику викликала в мене прилив крові. Я був би ідіотом, якби відмовився від цієї можливості.

— Джоше.

Мій хребет напружився, коли з'явився Алекс, склянка віскі з колою в його руці збігалася з моєю.

— Алекс.

Я не зводив очей із танцмайданчика, де Ейва та її друзі веселилися так, немов на дворі був 1999 рік

6

. Ми вже давно розійшлися від нашого столика, а решта гостей перестали витріщатися на Бріджит і перейшли до таємних підглядань у перервах між піснями. Її охорона тимчасово конфіскувала у всіх телефони, але я готовий посперечатися, що кілька людей встигли її сфотографувати, коли вона приїхала, і ці знімки вже завтра вранці розлетяться всіма сайтами зі плітками.

— Здивований, що ти не там з усіма іншими. — Алекс притулився до стіни, його очі теж були спрямовані на вечірку, але дивилися вони тільки на Аву. — Раніше ти був першою людиною на танцполі.

— Так, ну, — я осушив свій напій одним довгим ковтком, — багато що змінилося з часів коледжу.

Невисловлений сенс висів між нами гострий і важкий, як гільйотина, що чекає на свій час.

Колись ми з Алексом були найкращими друзями.

Тепер ми були незнайомцями, яких пов'язувала тільки одна спільна риса.

Якби не Ейва, я б із радістю більше ніколи не побачив і не заговорив з Алексом.

Принаймні, так я собі говорив.

— Вермонт — не моя ідея, — сказав Алекс, обходячи стороною слона в кімнаті.

— Знаю. Ейва не така хитра, як їй здається.

Вона понад рік намагалася змусити нас з Алексом помиритися. Можливо, вона й пробачила його за те, що він брехав нам, щоб зблизитися з моїм батьком, якого Алекс вважав винним у вбивстві своєї сім'ї, але для мене зрада була глибшою.

Ейва й Алекс зустрічалися всього кілька місяців, коли він дізнався, що його дядько — справжній винний, і розкрив правду про свій план помсти. Але ми з ним дружили вісім років.

Я запросив Алекса у свій дім. Ставився до нього як до брата. Ділився секретами, порадами і тим, що ніколи не розповідав своїй родині. І весь цей час він брехав мені. Використовував мене.

Післясмак віскі став гірким на моєму язиці.

— Вона сумує за тобою, — тихо промовив Алекс.

— Я тут. — Я глянув у бік бару. — Ми весь час листуємося.

— Ти знаєш, про що я.

— Взагалі-то, ні.

Його губи стиснулися в щільну лінію.

— Останнім часом ти поводишся по-іншому. Ейва турбується...

— Чувак, припини. — Я підняв руку, зупиняючи його. — Якщо Ейва турбується про мене, вона може сказати мені про це сама. Але не поводься так, ніби ми знову станемо найкращими друзями. Це не так. Тому що знаєш, що необхідно в дружбі? Довіра. А мою ти втратив давним-давно.

Я обійшов Алекса, перш ніж він встиг відповісти, і попрямував прямо до бару, моє горло і груди стиснулися. Він не пішов за мною, та я й не очікував цього. Він не бігав ні за ким, крім Ави. Це була єдина причина, через яку я не став чинити опір, коли вони знову були разом.

За всіх своїх недоліків і промахів, Алекс справді любив мою сестру. Я хотів, щоб вона була в безпеці й щаслива, і якщо вона була в безпеці й щаслива з ним, тоді я міг би змиритися з цим і поводитися чемно.

Однак це не означало, що я мав вести з ним душевні розмови осторонь від танцполу.

— Гей, хлопче. — Я кивнув бармену. — Текіла. Подвійна.

Мені потрібно було щось міцніше за віскі, щоб пережити залишок вечірки.

— Буде зроблено.

Я тільки встиг покласти кілька доларів у банку для чайових, як мене знову перервав зовсім непроханий гість.

— Неприємності в Бромансленді

7

? — Шовковисте муркотіння послало пульсацію роздратування і чогось іще, чому я не міг дати назви, по моєму хребту.

— Відвали, Джей Р. Я не в настрої. — Я не повернув голову, щоб подивитися на Джулз, але краєм ока помітив спалах виразного рудого волосся і золоті іскри її сукні.

— Твоє вміння давати прізвиська залишає бажати кращого, Джоші. — Джулз стала поруч зі мною і посміхнулася бармену, який зупинив приготування мого напою, щоб посміхнутися їй у відповідь. — Я буду «Секс на пляжі», якщо це не надто велике прохання. — Вона постукала нігтем по меню, в якому були перераховані тільки основні напої, такі як «викрутка» і «журавлинна горілка», і вже точно не грьобаний «Секс на пляжі».

Очі бармена заблищали.

— Для такої красивої дівчини, як ви, це не надто велике прохання.

Ця фраза була настільки банальна, що я ледь стримав фиркання.

— Дякую. — Посмішка Джулз стала ширшою.

Якби не підійшла інша група гостей, щоб зробити замовлення, я був упевнений, що став би свідком ще більш нудотного флірту. Добре, що бармен відволікся і швидко закінчив готувати наші напої, перш ніж зайнятися півдюжиною людей, які претендують на його увагу.

— Уже трущобний туризм

8

? — Я глузливо розчаровано хмикнув. — Я очікував від тебе більшого.

— Чому? Тому що він бармен, а не лікар? — Джулз підняла брову. — Твій снобізм дає про себе знати.

— Ні. Тому що його підкати так само жалюгідні, як і твоя спроба образити мене. — Я перекинув свою чарку, не потрудившись пригубити. — Але, гей, кожному своє.

— Не намагайся відволіктися від власних невдалих стосунків.

— Я не перебуваю у стосунках. — І в мене не було жодного бажання вступати в них найближчим часом. Секс був просто сексом. А не прелюдією до побачень або підбору вбрання для пар, або чим там люди захоплювалися. Я стежив за тим, щоб кожна жінка, з якою я спав, знала про це, бо я не вірив у те, що можу вести людей за собою або давати їм хибну надію.

Ординатура займала більшу частину мого часу, і навіть якби я не був так зайнятий, моє бажання мати довготривалі стосунки з дівчиною були десь на нулі. Я не був створений для гри в зобов'язання. Мені завжди ставало нудно через кілька тижнів, а вся ця історія з парою здавалася стомлюючою. Постійні побачення, телефонні дзвінки, перевірка іншої людини...

Я здригнувся від цієї думки.

Добре тим людям, які були щасливі й закохані, але я не був одним із них і ніколи не буду.