Страница 17 из 179
— Я говорю про Алекса. — Джулз отримала свій напій від бармена з кокетливою посмішкою, перш ніж знову повернутися до мене. — Мені пам'ятається, як ви двоє були практично сіамськими близнюками.
Кам'яний кулак стиснув мої груди, але я зберіг легкий тон.
— Не думав, що тебе так цікавить моє особисте життя, Джей Р.
— Не цікавить, якщо тільки це не впливає на моє особисте життя. — Джулз зробила витончений ковток свого коктейлю. — А оскільки ми всі разом вирушаємо в поїздку з ночівлею, ця дурнувата образа, яку ти тримаєш на Алекса, безпосередньо стосується мене й Ейви.
Я посилив свою хватку навколо склянки й уявив, що це горло Джулз.
— Дурна? — Жорстока нотка проступила в мій тон і забарвила слова отрутою. — Дурість — це сварка через те, який фільм дивитися. Дурість характеризує будь-якого бідного придурка, який одружується з тобою. Але запевняю тебе, це не стосується того, що трапилося з Алексом. Не говори про те, про що нічого не знаєш.
Джулз не відступила від мого лютого погляду.
— Може, я й не була особисто залучена у вашу... ситуацію, — відповіла вона з більшим тактом, ніж я вважав її здатною. — Але я найкраща подруга Ейви. Я знаю, що сталося, і це сталося майже два роки тому. Вона пробачила Алекса. Він вибачився. Настав час подорослішати і рухатися далі.
Вряди-годи я не виявив жодної уїдливості, лише пряму пораду, але це не завадило моїм м'язам напружитися.
— Тобі легко говорити. — Боже, мені потрібно випити ще. — Повернися до мене, коли тебе зрадить близька людина.
Щось темне промайнуло в очах Джулз.
— Звідки ти знаєш, що цього ще не сталося?
Я остовпів.
Звідки ти знаєш, що цього ще не сталося?
Я мало що знав про минуле Джулз. Чорт, я взагалі мало що знав про неї, крім того, що вона показувала людям — нахабна поведінка, зухвала кокетливість, дивна суміш безжальних амбіцій і нерозважливих вечірок.
Але я точно знав, що одне речення, яке вона щойно вимовила, прозвучало правдивіше, ніж усе, що я чув за останні роки.
Мій погляд зупинився на Джулз, чиї розширені очі і злегка прочинені губи видавали її здивування від слів, що щойно зірвалися з її губ.
Я проковтнув бажання запитати її, що трапилося, поки повітря між нами згущувалося... не те щоб товариством, але натяком на розуміння, який трохи послабив тиск у моїх грудях.
У нас не було таких стосунків, у яких ми б обговорювали одне з одним наші проблеми. А навіть якби й були, я сумнівався, що Джулз відповіла б на моє запитання. Не в її характері показувати свою вразливість.
Вона розправила плечі, на її обличчя опустився затвор, який стер усі сліди її колишньої делікатності.
— Вибачиш ти Алекса чи ні вирішувати — тобі. Тільки не псуй іншим веселощі своїм похмурим настроєм... хоча однієї твоєї присутності може бути достатньо для досягнення цієї мети.
Із цими словами вона пішла, погойдуючи стегнами і високо піднявши голову.
Низький рик піднявся в моєму горлі, перш ніж я схаменувся. Не було сенсу витрачати енергію на те, щоб злитися на неї. Мені потрібно було зберегти всі сили для того, щоб не вбити її у Вермонті. Яким би приємним це не було, я не збирався відкидати своє майбутнє заради хвилинного задоволення.
Я переключив свою увагу на бармена, бажаючи замовити ще одну чарку, але виявив, що він втупився на певне місце на танцмайданчику із зачарованим виразом обличчя.
Ні, не на місце. На людину.
Джулз підняла руки над головою і погойдувала стегнами в такт музики так, що в усіх чоловіків навколо неї текли слинки. Вона озирнулася через плече і підморгнула бармену, а потім окинула мене самовдоволеним поглядом.
Я зробив найдоросліше, що тільки міг придумати: показав середній палець.
Вона розсміялася, вираз її обличчя став ще більш самовдоволеним, перш ніж вона повернулася до мене спиною.
— Вона така гаряча. — Очі бармена блиснули так, що це тільки ще більше вивело мене з себе. — Будь ласка, скажи мені, що вона вільна.
Я приховав свій гнів натягнутою посмішкою.
— Ти знаєш, що таке суккуб?
Він почухав своє підборіддя. Група, яка була раніше, знову приєдналася до вечірки, залишивши тільки нас на барі.
— Це ті маленькі рослини? Моя сестра обожнює їх. У неї ціле підвіконня ними забите.
— Ні, хлопче. Це сукуленти. — Я понизив голос. — Суккуб — це демон, який з'являється у вигляді красивої жінки, щоб спокушати чоловіків і висмоктувати з них життєві сили. Вважається, що вони міфічні, але... — Я махнув рукою в напрямку Джулз. — Вона суккуб у реальному житті. Не потрапляй у її пастку. Під цим милим личком ховається злісний демон.
Неможливо, щоб у справжньої людини було таке руде волосся, такі люті очі й такі пишні вигини. Надприродні виверти — єдине, що мало сенс.
— О, — очі бармена здивовано розширилися. — Чи означає це, що вона переспить зі мною?
Ох, заради всього святого.
— Тобі доведеться запитати в неї. — Я нахилився ближче, немов відкриваючи йому секрет. — Ось тобі порада. Вона любить, коли люди порівнюють її з Джесікою Реббіт. Скажи їй, як сильно ти завжди хотів трахнути реальну Джей Р, і ти в справі. Бонусні очки, якщо ти назвеш її Джей Р. Це її улюблене прізвисько.
Він насупився.
— Справді?
— Повір мені. — Я прикрив рот рукою, щоб приховати свою усмішку до вух. Це було все одно, що забрати цукерку в дитини. — Я знаю її багато років. Порівняння справді заводить її.
— Мило. — Скептичний вираз обличчя бармена розвіявся, змінившись захопленою посмішкою. — Дякую, мужик. — Він поплескав мене по плечу і налив мені ще випити. — За рахунок закладу.
Це був безкоштовний відкритий бар, тож технічно всі напої були за рахунок закладу, але я не став на це вказувати. Натомість я підняв свій келих на знак подяки і посміхнувся ще сильніше, коли уявив реакцію Джулз на те, що бармен назвав її Джей Р.
Вона була така передбачувана. З таким самим успіхом вона могла позначити всі кнопки, на які я можу натиснути, величезними хрестиками, що світяться.
І все ж...
Звідки ти знаєш, що цього ще не сталося?
Мій келих на частку секунди затримався біля моїх губ, перш ніж я похитав головою і привітав пекучий вогонь текіли у своєму горлі.
І все ж, її слова луною лунали в моїй голові і зводили мене з розуму своєю двозначністю.
Хто міг зрадити Джулз? Вона ніколи не сварилася з Ейвою, Бріджит або Стеллою, і в неї не було хлопця за ті роки, що я її знаю. Наша неприязнь до серйозних стосунків була однією з небагатьох спільних рис.