Спотворена ненависть

5. ДЖУЛЗ

На той час, коли настала вечірка-сюрприз для Ави, я загнала спробу пограбування в тьмяні глибини своєї свідомості. Відволікання було ключем до придушення спогадів, і, на щастя, у мене було достатньо відволікаючих чинників, щоб зайняти себе на наступні п'ять років.

— Не можу повірити, що ви, хлопці, зробили це, — Ейва повільно повернулася, дивлячись широко розкритими очима на ресторан, який перетворився на справжній зал для вечірок. Під залом для вечірок я мала на увазі семифутову крижану скульптуру, кілька столів з вишуканими стравами, діджея, шоколадний фонтан і тимчасовий танцмайданчик — усе це було зроблено завдяки її багатому, як Богу, хлопцеві. — Вам абсолютно не потрібно було цього робити.

— Ні, але ми хотіли, — я пустотливо посміхнулася. — До того ж, це був гарний привід отримати шоколадний фонтан. Я завжди хотіла побачити такий у реальному житті. — Я обійняла її і вдихнула її знайомі парфуми. Запах викликав хвилю ностальгії.

Ейва була першою, кого я зустріла в Тейєрі. Ми одразу ж порозумілися, і я ніколи не забуду, як вона підтримувала мене, коли Джош наполягав, щоб вона припинила нашу дружбу. Вони з Джошем були дуже близькі, тому той факт, що вона заступилася за мене перед ним, означав більше, ніж вона коли-небудь дізнається.

Після випуску ми, як і раніше, спілкувалися, але не так часто, як мені б хотілося. Частина мене хотіла, щоб ми повернулися до тих днів, коли Ава, Стелла, Бріджит і я не спали цілу ніч, об'їдалися сирними паличками і слухали, як дівчата із сусідньої кімнати в гуртожитку кричать одна на одну через те, що одна з них підчепила хлопця іншої.

— З днем народження, дитинко, — я посміхнулася, не бажаючи бути пригніченою, незважаючи на меланхолію, що охопила мене. — Здивована?

— Безумовно. — Ейва повернулася до свого хлопця і ляснула його по руці, хоча її очі сяяли від захвату. — Ти сказав мені, що ми йдемо обідати!

— Ми обідаємо. — Тінь усмішки прикрасила губи Алекса Волкова. Ейва була, напевно, єдиною людиною, яка могла витягнути з нього стільки емоцій — так, це був сарказм — і єдиною, хто міг вдарити його, навіть грайливо, не втративши кінцівки. — Технічно.

Я ахнула.

— Це що, був жарт? — Я оглянула Аву і Стеллу і цілеспрямовано пропустила Джоша, який стояв по інший бік від Ави. — Алекс пожартував. Швидко, хто-небудь запишіть дату і час.

— Смішно, — сухо відповів він.

Він випромінював флюїди генерального директора навіть у сорочці на ґудзиках і джинсах, які були настільки повсякденними, наскільки це коли-небудь вдавалося. Його очі виблискували, наче крижинки кольору нефриту на обличчі, яке міг би вирізати сам Мікеланджело, а його вираз був достатньо холодним, щоб викликати в когось опік морозильної камери.

Неважливо. Він міг дивитися на мене скільки завгодно, але як подруга Ейви я була невразлива для його гніву, і він знав це.

— Одного разу ти здивувала мене вечіркою з нагоди дня народження, — сказав він Аві, його голос трохи пом'якшився. — Я подумав, що настав час повернути тобі боржок.

Я практично бачила, як Ейва розтанула.

— Думаю, у мене розболівся зуб від солодкого, — сказала Стелла, коли Алекс прошепотів щось ще на вухо Аві, від чого вона почервоніла.

— Нам потрібно записатися до стоматолога, терміново, — погодилася з нею я.

Але попри наші жарти, ми посміхалися як ідіотки. Алекс і Ейва пройшли через багато чого, і було приємно бачити їх такими щасливими, хоча для Алекса це слово було відносним.

Тим часом Джош притулився до десертного столу, вираз його обличчя був похмурішим, ніж його чорна сорочка.

Раніше він був найкращим другом Алекса, поки вони не посварилися, що було зовсім іншою історією. Зараз вони були ввічливі один з одним, але між ввічливістю і дружбою була велика різниця.

— Зітри кислий вираз зі свого обличчя, докторе Кіллджой, — сказала я. — Ти вбиваєш атмосферу.

— Якщо моє обличчя напружує тебе, не дивись на нього, — процідив він. — Якщо тільки ти не можеш утриматися, що цілком зрозуміло.

Я насупилася. Я планувала вечірку за допомогою Стелли й Алекса, і хоча в мене була спокуса виключити Джоша зі списку гостей, він був братом Ави. Його присутність була очікуваною, як кишкова паличка на недосмаженій курці.

Перш ніж я встигла відповісти на його самовпевнену заяву, повітря пронизав збуджений вереск, за яким послідував гучний гуркіт, і дві дюжини голів повернулися до входу.

Я простежила за їхніми широко розкритими очима і побачила пару, яка щойно увійшла, у супроводі двох охоронців у костюмах розміром з гору.

Моє обличчя осяялося.

— Бріджит!

Вона усміхнулася і помахала рукою.

— Сюрприз.

— О Боже! — Я кинулася до неї одночасно з Авою і Стеллою, і ми зіштовхнулися в безладних, сміховинних групових обіймах, які закінчилися б тим, що ми впали на підлогу, якби наречений Бріджит Різ і охоронець Бут не підтримали нас. — Я думала ти не зможеш приїхати!

— Мій планувальник знайшов захід у посольстві, який за збігом обставин «вимагає» моєї присутності цими вихідними, — блакитні очі Бріджит світилися пустощами. — Моя зустріч із послом затягнулася, інакше я б приїхала раніше. — Вона обійняла Аву віч-на-віч після того, як ми розплуталися. — З днем народження, мила.

— Не можу повірити, що ти тут, — Ейва міцно стиснула її. — Ти, мабуть, така зайнята...

Бріджит фон Ашеберг, можливо, і навчалася з нами в Університеті Тейєра, але на цьому наша схожість закінчувалася, тому що вона була самою що ні на є королевою в реальному житті.

Коли ми познайомилися з нею, вона була принцесою, але після того, як її старший брат зрікся престолу, Бріджит стала першою в черзі на трон Ельдорри, невеликого європейського королівства. Її дідусь, колишній король Едвард, нещодавно пішов у відставку через проблеми зі здоров'ям, і Бріджит була коронована два місяці тому.

— Я б ні за що не пропустила твій день народження. До того ж, це гарна перерва, — Бріджит відкинула з очей пасмо золотистого волосся. Своїми блакитними очима, класичними рисами обличчя і холодною елегантністю вона була разюче схожа на Грейс Келлі. — Парламент поводиться складно. Знову.

— Я вчасно вивів її з палацу, інакше вона б розірвала артерію, — додав Різ, його сухий тон суперечив ніжності в його очах, коли він дивився на Бріджит.