Страница 130 из 179
49. ДЖОШ
— Ви забули запитати про їхню алергію, — зірвався я. — Як я можу правильно лікувати пацієнта, якщо в мене немає всієї необхідної інформації? Це невідкладна допомога, Люсі. Ми не можемо дозволити собі жодних промахів.
Люсі відсахнулася назад від мого різкого тону.
Зазвичай у мене були чудові робочі стосунки з медсестрами, але мене надто дратував запах антисептика в повітрі, клацання клавіатури на посту медсестер, скрип взуття по лінолеуму... загалом, усе.
Я проігнорував палкий погляд Клари з відстані в кілька футів. Це не моя вина, якщо люди некомпетентні.
— Вибачте, — сказала Люсі, її обличчя зблідло. — Я постараюся запам'ятати наступного разу.
— Добре. — Я повернувся на підборах і пішов, не потрудившись попрощатися.
— Не переживай через це, — почув я позаду себе слова Клари. — Це був твій перший промах відтоді, як ти почала працювати тут. Ти чудово справляєшся.
Вона наздогнала мене за хвилину, її роздратування було таким же гострим, як і те, що бігло по моїх венах.
— Лікарю, можу я поговорити з вами? Наодинці.
— Я зайнятий.
— Ви можете знайти час. — Клара висмикнула мене в найближчий бічний коридор. Лікарі та медсестри промчали повз нас, занадто захоплені своєю роботою, щоб звернути на нас увагу. — Якого біса з тобою відбувається?
Її очі вчепилися в мої, рівною мірою стурбовані й роздратовані.
— Зі мною все гаразд. Я виконую свою роботу. Або виконував би, якби хтось не затримував мене. — Я окинув її пильним поглядом.
— Твоя робота включає в себе відлякування кожної людини у відділенні невідкладної допомоги? Якщо так, то ти – працівник місяця, — холодно сказала Клара. — Я не знаю, що сталося, але останній тиждень ти поводишся як хам. Тож ось моя порада, як медсестри і як твоєї подруги: зав'язуй із цим лайном, або ти зруйнуєш усе, над чим працював останні три роки. Ніхто не любить лікарів-засранців. — Вона ткнула пальцем у мої груди. — Наступний пацієнт. Палата чотири. У нас зараз немає часу на твої примхи, тому я пропоную тобі відкласти все вбік, що тебе турбує, і перестати ускладнювати життя оточуючим. Ти хочеш виконувати свою роботу? Тоді виконуй свою роботу.
Вона зникла за рогом.
Я стояв там кілька приголомшених секунд, перш ніж різко видихнув.
Клара має рацію. Я поводився як першокласний осел. Те, що сталося минулого тижня, вибило мене з колії, і я зганяв це на всіх навколо.
Мою щелепу звело, коли я згадав свій розрив із Джулз, але зараз у мене не було часу зациклюватися на цьому.
У мене була робота, і я вже витратив дорогоцінний час.
Перш ніж увійти в палату, я перевірив інформацію про пацієнта в онлайн-системі лікарні. Жінка, двадцять чотири роки, на ім'я...
Моя шкіра вкрилася мурашками, коли на екрані висвітилися слова.
Джулз Емброуз.
Та ти знущаєшся наді мною.
Це має бути інша Джулз Емброуз. Всесвіт не мав би такого огидного почуття гумору.
Але коли я тремтячою рукою відчинив двері до четвертої палати, там була вона, що мала такий вигляд, немов вийшла прямо з мого найпрекраснішого кошмару.
Вона втупилася на мене у відповідь, її очі розширилися від шоку. Неприємний поріз перетинав кут її чола і вдарив мене, як удар у живіт.
Джулз. Постраждала.
Час сповільнився, перетворившись на один нескінченний, болісний ритм. Було так тихо, що я міг порахувати кожен окремий удар свого пульсу.
Раз. Два. Три.
Ви б могли подумати, що тиждень — достатній термін, щоб притупити зазубрені краї мого болю, але ви помиляєтеся. Вони билися об мої нутрощі, змушуючи мене знову і знову кровоточити, але вони були ніщо порівняно із занепокоєнням, що вирувало в моєму нутрі.
Як, блядь, Джулз отримала цей поріз? Що, якщо в нього потрапила інфекція? Що якщо вона...
Джулз зрушила з місця, і м'який скрип шкіри остаточно вивів мене з трансу.
У цій кімнаті ми не були колишніми.
Вона була пацієнткою, а я — її лікарем. Зараз не час копатися в нашій особистій історії або психувати через один маленький поріз... незалежно від того, що вигляд її крові змушував моє серце відбивати чечітку.
— Я доктор Чен. — Я говорив уривчастим, професійним тоном, завдяки тому, що жодне з моїх внутрішніх потрясінь не прорвалося назовні.
Я буду ставитися до Джулз так само, як до будь-якого іншого пацієнта, якого я не знав.
Чим більша дистанція між нами, тим краще.
— Доброго дня, докторе Чен. Я Джулз. — Найдрібніша невпевнена посмішка заграла на її губах і вибила дихання з моїх чортових легень.
Зосередься.
Слава Богу, мого лікуючого лікаря тут не було. Будучи ординатором третього року навчання, я зазвичай розпочинав зустріч із пацієнтом, перш ніж розповісти про це своєму лікареві, який сам огляне пацієнта після того, як я повідомлю йому необхідну інформацію.
Якби мій лікар був тут, він би не схвалив те, що я був розсіяним. Він завжди міг сказати, коли я був сам не свій.
Клара вже перевірила в Джулз ДДК – дихальні шляхи, дихання та кровообіг – тож я одразу перейшов до запитань, сподіваючись, що вони мене заспокоять.
— Що сталося? — Я втупився у свій планшет, ніби це була найзахопливіша річ, яку я коли-небудь бачив. Що менше я дивився на неї, то меншою була ймовірність того, що я зламаюся, як дешева парасолька під час грози. Я все ще був злий на неї. Одна травма не змінила цього.
З нею все гаразд. Це просто поріз.
— Я впала зі сходів, — тихо відповіла вона.
Моя рука завмерла на частку секунди, перш ніж я продовжив свої записи. Серце стукало так голосно, що майже заглушило мої наступні слова.
— Скільки було сходинок?
— Можливо, дюжина? Не впевнена.
Трясця. Піт вкрив мою шкіру при уявному образі Джулз, що обм'якла внизу сходів. Я майже потягнувся до неї, як зробив би, якби ми все ще зустрічалися, але я змусив свої особисті почуття відійти вбік і оглянув її кінцівки на предмет пошкоджень.
Я не зміг знайти жодних фізичних ушкоджень, окрім порізу на лобі та пари синців, але це не означало, що з нею все гаразд.
Піт посилився, коли в голові промайнули найгірші сценарії всіх можливих внутрішніх ушкоджень.
Зупинись. Вона твоя пацієнтка. Ось і все.
— Ви вдарилися головою? — Це було очевидне запитання, з огляду на поріз, але я мав запитати.
Джулз кивнула.
— Ви втрачали свідомість?
— Так.
Я проковтнув клубок у горлі і пробігся по інших питаннях.
Ви приймаєте якісь препарати для розрідження крові? Ні.
Чи є ймовірність, що ви вагітні? Ні.