Страница 10 из 179
Марно було намагатися ухилитися від її запитання. Щойно вона унюхала щось, що здалося їй соковитим, вона ставала гіршою за пітбуля з кісткою.
Це було так схоже на неї — бути колючою, навіть коли я намагався допомогти їй. Забудьте про оливкову гілку. Я повинен вручити їй букет шипів і сподіватися, що це вколе її до смерті.
Щоразу, коли я намагався бути милим із нею — що, чесно кажучи, траплялося нечасто, — вона нагадувала мені, чому ми ніколи не станемо друзями. Ми обидва були занадто вперті, наші характери занадто схожі. Це було схоже на боротьбу вогню з вогнем.
На жаль, Джулз і моя сестра Ейва з першого курсу коледжу жили в одній кімнаті, що означало, що я застряг із Джулз у своєму житті, незалежно від того, наскільки сильно ми діяли одне одному на нерви.
Я не знав, у чому її проблема зі мною, але я знав, що вона схильна втягувати Аву в неприємності.
За сім років, що вони були знайомі, я бачив, як Ейва наїлася тістечок із травичкою Джулз і ледь не залишилася голою на вечірці, утішав її, коли вона сп'яніла і пофарбувала волосся в напівперманентний помаранчевий колір на двадцятому дні народження Джулз, і рятував їх на узбіччі дороги в Бамфаці, штат Мериленд, після того як Джулз спало на думку блискуче вирішити приєднатися до незнайомців, яких вони зустріли в барі, й в останню мить вирушити в подорож до Нью-Йорка. Дорогою машина зламалася, і, на щастя, незнайомці виявилися нешкідливими, але все одно. Усе могло піти зовсім не так.
Це були лише деякі з найяскравіших прикладів. Була ще тисяча випадків, коли Джулз переконувала мою сестру погодитися на ту чи іншу нерозважливу затію.
Ейва була дорослою і здатною приймати власні рішення, але вона також була до біса довірливою. Як її старший брат, я мав захищати її, особливо після того, як померла наша мама, а батько виявився чортовим психом.
І в мене не було жодних сумнівів у тому, що Джулз має поганий вплив. Крапка.
Куточок рота Клари сіпнувся.
— У цієї скалки в твоїй дупі є ім'я?
Я зробив ще один ковток пива, перш ніж коротко відповісти:
— Джулз.
— Хмм. Джулз дуже красива.
— Більшість м'ясоїдних суккубів такі. Так вони заманюють тебе, — у мій голос прокралося роздратування.
Так, Джулз була вродлива, але так само, як і вовча ягода та синьокільчасті восьминоги. Красива зовнішність приховує смертельну отруту, яка у випадку з Джулз виражалася у формі її гадючого язика.
Більшість чоловіків були засліплені всіма цими вигинами і великими карими очима, але тільки не я. Я знав, що краще не потрапляти в її пастку. Бідолахи, чиї серця вона розбила в Тейєрі, були ще одним доказом того, що мені потрібно триматися від неї подалі, щоб зберегти розум.
— Я ніколи не бачила, щоб ти був такий напружений через жінку, — на обличчі Клари тепер була маска захвату. — Буде що розповісти іншим медсестрам.
О, Господи.
Пліткарка не мала нічого спільного з постом медсестер. Щойно новина досягала їхніх вух, вона поширювалася лікарнею як лісова пожежа.
— Я не збуджений, і мені нема чого розповідати, — я змінив тему, перш ніж вона змогла продовжити. У мене не було бажання обговорювати Джулз Емброуз ні на секунду довше, ніж потрібно. — Якщо ти хочеш справжніх новин, то ось що: я нарешті вирішив, куди поїду у відпустку.
Вона закотила очі.
— Це не так цікаво, як твоє особисте життя. Половина медсестер закохана в тебе. Я цього не розумію.
— Це тому, що я — чудова партія.
Це не було зарозумілістю, якщо це правда. Хоча я б ніколи не завів інтрижку ні з ким із лікарні. Я не срав там, де їв.
— І скромний, — Клара, нарешті, полишила спроби витягнути з мене більше інформації про Джулз і погодилася з моїм очевидним ухиленням. — Окей, ти хочеш, щоб я запитала, я запитую. Куди ти збираєшся у відпустку?
Цього разу моя посмішка була справжньою.
— У Нову Зеландію.
Я розривався між Новою Зеландією для стрибків з Банді-Джампінга і Південною Африкою для дайвінгу в клітці з акулами, але в підсумку вибрав перше і купив квитки вчора ввечері.
У лікарів-ординаторів був лайняний графік, але в тих із нас, хто займався невідкладною медициною, він був кращим, ніж, наприклад, у хірургів. Я працював по восьми — і дванадцятигодинних змінах з одним обов'язковим вихідним кожні шість днів і чотирма періодами по п'ять вихідних на рік. Компроміс полягав у тому, що ми працювали без перерви протягом зміни, але я не заперечував. Зайнятість — це добре. Зайнятість відволікала мене від інших речей.
Тим не менш, я з нетерпінням чекав своєї першої відпустки цього року. Мені схвалили тижневу відпустку навесні, і я вже уявляв собі час, проведений у Новій Зеландії: блакитне небо, засніжені гори, відчуття невагомості під час вільного падіння і приплив адреналіну, що оживляв моє тіло щоразу, коли я займався одним із моїх улюблених екстремальних видів спорту.
— Заткнися, — простонала Клара. — Я так заздрю. Які екскурсії ти збираєшся відвідати?
Я ретельно вивчив найкращі екскурсії в країні та розповідав їй про свої плани, доки не повернулася барменка і вона не відволіклася. Оскільки я не хотів бути кайфоломом
3
— або, в даному випадку, кіскаломом, — я зосередився на своєму напої та баскетбольному матчі Wizards проти Raptors по телевізору.
Я вже збирався замовити ще пива, коли м'який жіночий голос перервав мене.
— Тут зайнято?
Повернувшись, я розглянув симпатичну блондинку, з якою раніше встановив зоровий контакт. Я не помітив, як вона покинула своє місце біля бару, але тепер вона стояла так близько, що я міг розгледіти слабкий розсип веснянок на її носі.
Спрацювала звичка, і я зобразив ледачу посмішку, від якої блондинка почервоніла.
— Воно твоє.
Уся ця пісня і танець з інтрижками були вже настільки знайомі, що мені майже не доводилося старатися. Усе було в м'язовій пам'яті. Купити їй випивку, розпитати про себе, уважно слухати - або вдавати, що слухаю, час від часу киваючи і вимовляючи доречні вигуки, доторкнутися до її руки, щоб встановити фізичний контакт.
Раніше це було захоплююче, але тепер я робив це, тому що... ну, я не був упевнений. Тому, що це було те, що я завжди робив, я думаю.
— ...хочу стати ветеринаром...
Я знову кивнув, щосили намагаючись не позіхнути. Що, чорт забирай, зі мною не так?