Страница 91 из 139
32. БРІДЖИТ
Проблема: я не можу скасувати закон сама. Мені була потрібна підтримка, а можливості у мене були обмежені. Я не хотіла говорити Різу, поки в мене не буде більш конкретного плану, і точно не могла розповісти своїй сім'ї або комусь із управляючих палацу.
Залишалася лише одна людина, якій я могла довіряти.
— Ти хочеш
чогось
? — Мікаела з відкритим ротом дивилася на мене так, ніби в мене виросла друга голова. — Бріджит, закон про королівські шлюби майже такий же давній, як і сама країна. Його неможливо скасувати, особливо з цими недоумками у парламенті.
— Це не неможливо, це малоймовірно, — поправила я. — Є різниця. І неймовірні речі можуть стати ймовірними за правильної стратегії.
— Добре. Що це за стратегія?
— Я ще не знаю.
Вона застогнала.
— Брідж, це безумство. Чому ти йдеш на всі ці негаразди, щоб скасувати закон? Я думала, що у вас зі Стефаном все гаразд. Я маю на увазі, що його не було якийсь час, але він повернувся і такий же чудовий, як завжди.
І
він твій супутник на весіллі Ніколая, — вона відпила трохи чаю і поставила його на стіл. — Я щось упускаю?
Я прикусила губу. Чи маю я розповісти про Різа? Я довіряла Мікаелі, але я не зовсім довіряла її реакції на цю новину, враховуючи те, що вона сказала в моєму офісі про побачення зі співробітниками.
— Закон архаїчний, — сказала я. — Це не лише для мене. Він для всіх королев та королів після мене. Якби не закон, Ніколай все ще був би коронованим принцом
і
щасливо заручений із Сабріною.
— Добре, але закони не можуть бути скасовані, доки голова не винесе пропозицію на голосування
і
більшість у три чверті парламенту не проголосує за, — зауважила Мікаела. — Коли востаннє вони скасовували закон?
П'ятнадцять років тому, коли скасували закон, який забороняє обмежувати швидкість понад п'ятдесят п'ять миль на годину по всій країні.
Шанси були не на мою користь.
— Я розберуся, — з Ерхоллом буде важко, але я вигадаю, як його переконати. — Ти допоможеш?
— Ти божевільна. Це божевілля.
Але, незважаючи на все своє бурчання, Мікаела неохоче погодилася і протягом наступного тижня я кинула всі сили на створення працездатного плану. Я проаналізувала кожен скасований закон в історії Ельдорри — а їх було не так багато — і вивчила різних міністрів у парламенті, розподіливши їх залежно від того, наскільки ймовірно, що вони ухвалять пропозицію. Я ще не вигадала стратегію для Ерхолла, тому залишила його наостанок.
Проте лише під час наступної зустрічі з Елін у мене щось клацнуло. Щось настільки просте, що я відчула себе ідіоткою, якщо не подумала про це раніше.
— Його Величність радий, що ви будете присутні на весіллі принца Ніколая зі Стефаном, — сказала Елін зі схвальним кивком. — Тур доброї волі та весілля набули позитивного резонансу, але ми хочемо зберегти цей імпульс. Крім того, ми хочемо переконатися, що все готове до того, що ви врешті—решт візьмете корону. Ніщо не говорить про стабільність так, як хороший шлюб з добрим, надійним чоловіком, а Господь знає, що нам потрібна стабільність після зречення.
— Я не розумію, як шлюб впливає на здатність правити, — сказала я, пригнічуючи позіхання. Вчора я допізна засиділася за дослідженнями і сьогодні розплачувалась за це.
— Він впливає на громадську думку, Ваша Високосте, — сказала Елін таким тоном, що я вже мала це знати. — Ніхто не застрахований від громадської думки. Навіть королівська родина.
Я завмерла.
— Що ти щойно сказала?
Вона запитливо підняла брову.
— Ніхто не застрахований від громадської думки, навіть королівська родина.
У моїй голові засвітилася лампочка, і я мало не підстрибнула зі стільця від захоплення.
— Елін, ти геній, — зітхнула я. — Справжній геній. Ти заслуговуєш на негайне підвищення.
— Чудово. Будь ласка, передайте Його Величності наступного разу, коли розмовлятимете з ним, — вона звірила годинник, — на сьогодні все, якщо…
— Ні, — я вже встала і була на півдорозі до дверей. — Це була чудова зустріч. Побачимося наступного тижня.
Я практично вибігла до коридору.
— Ваша Високосте, будь ласка, пам'ятайте, принцеси не бігають! — Елін гукнула мені.
Я ігнорувала її. Ідеї сипалися так швидко, що я не встигала за ними. Одні були підступнішими, за інші, але хоча б одна мала спрацювати.
Повинна
була.
Восени були парламентські вибори, а я все ще перебувала в захваті від туру доброї волі. Якби я змогла переконати громадськість підтримати скасування...
Я врізалася у цегляну стіну.
— Ух ти. Куди ти так поспішаєш? — веселий голос Різа прорізав балаканину в моєму мозку, коли він схопив мене за руки і підтримав.
Я посміхнулася, моє серце закалатало побачивши його.
— Що ти тут робиш?
Ми не мали запланованої зустрічі, але в будь-якому випадку розклад був переоцінений.
— Подумав провести розвідку. Подивитися, чи не відбувається чогось цікавого, і чи не потребує якась принцеса захисту, — його рот склався в маленьку, дражливу усмішку.
— Хм… — я прийняла задумливий вираз обличчя, — я не знаю про захист, але я можу подумати про кілька речей, які можуть зацікавити тебе.
У залі нікого більше не було, але навіть у цьому випадку ми говорили тихо. Інтимно.
Тепло перетворило очі Різа на розплавлене срібло.
— Так? Наприклад?
— Екскурсія тронною залою, — я повільно позадкувала назад, поки не досягла дверей, що ведуть у церемоніальне приміщення, і ми кинули швидкий погляд навколо, перш ніж прослизнути всередину.
Я планувала провести мозковий штурм, щоб залучити громадськість до підтримки скасування закону, але це могло зачекати. Я не бачила Різа весь день.
— Отже, це тронна зала, — Різ оглянув розкішне приміщення. З масивними кришталевими люстрами, товстим малиновим килимом та настінними покриттями, золотим оздобленням, це була найрозкішніша кімната в палаці, але ми використовували її лише для рідкісних церемоній посвяти в лицарі чи офіційних заходів. Сюди ніхто не заходив без потреби, — виглядає саме так, як я уявляв собі тронну залу.
— Не поводься так, ніби ти не вивчив кожен дюйм кожної кімнати у палаці.
Різ повільно посміхнувся мені, і в мене звело живіт.
— Ти гадаєш, що так добре мене знаєш.
— Так.
— Хм, — він підійшов ближче до мене, поки ми не опинилися за кілька сантиметрів один від одного, — тоді знаєш ти, що я збираюся зробити прямо зараз?
Я затамувала подих.
— Що?