Страница 61 из 139
— ...Цим я оголошую, що зрікаюся титулу спадкоємця трону Ельдорри і виключаю себе з королівської лінії наслідування. Це рішення далося мені нелегко.
Зітхання аудиторії було чути навіть через екран, але Ніколай продовжував.
Найважливіше рішення у моєму житті...
Моя любов до країни...
Мене замінить моя сестра, принцеса Бріджит...
Весь цей час я сиділа нерухомо. Я знала, що зречення престолу відбудеться, але бачити і чути, як Ніколай оголошує про це на екрані, було нереально.
Після того, як він закінчив свою промову, камера переключилася на явно приголомшеного ведучого новин, але Різ вимкнув телевізор, перш ніж я почула, що сказав ведучий.
— Тобі потрібна хвилина? — він випромінював таку природну впевненість та авторитет, що це заспокоювало мої розхитані нерви.
Майже.
У мене скоро буде своя прес-конференція, і мені хотілося блювати.
Так. Мільйон разів так.
— Ні, — я прочистила горло і повторила сильнішим голосом. — Ні. Пішли.
Я востаннє перевірила свою зачіску та одяг, перш ніж ми вийшли з мого номера. Все, що говорить і надягає на публіці член королівської родини, має прихований символізм, і для сьогоднішньої битви я одягла елегантний костюм від Шанель, туфлі на підборах і вишукану брошку з рубінів, золота та діамантів, що відображала кольори прапора Ельдорри.
Посилання: контролюю ситуацію і готова її прийняти.
Реальність: повний безлад.
Коли ми з Різом спускалися у вестибюль на ліфті, настало якесь заціпеніння, зробивши світ навколо мене нечітким.
Десятий поверх... дев'ятий поверх... восьмий поверх...
Мій шлунок опускався нижче з кожним пройденим поверхом.
Коли ми дісталися до вестибюля, двері ліфта відчинилися, і я побачила щільний натовп репортерів, що стовпилися біля входу в готель, яких стримувала лише охорона. Їхні крики досягли крещендо, коли вони побачили мене, і всі у вестибюлі повернулися, щоб подивитися на джерело переполоху.
На мене.
Я багато разів мала справу з пресою у минулому, але це була моя перша зустріч з ними як спадкова принцеса. Все мало бути інакше, але так і було.
Все було інакше.
Моє дихання стало поверховим. На краю зору затанцювали крапки темряви, і мої кроки уповільнились.
— Дихай, принцесо, — тихо сказав Різ. Чомусь він завжди знав.
— Ти — майбутня королева. Не дозволяй їм залякати тебе.
Вдих. Видих.
Він мав рацію. Я не могла розпочати свій перший день у новій ролі наляканою та боязкою. Навіть якщо все, чого я хотіла, — це втекти у свій номер і більше ніколи звідти не виходити, я мала обов'язки, які я мала виконати.
Я зроблю це.
Я була майбутньою королевою Ельдорри. Настав час вести себе відповідно.
Я глибоко зітхнула, розправила плечі і підняла підборіддя, не звертаючи уваги на погляди інших гостей готелю, коли йшла до виходу і до початку свого нового життя.