Страница 57 из 139
19. РІЗ
Бріджит фон Ашеберг стане моєю смертю. Я знав це з того моменту, як побачив її, і моє пророцтво збувалося в реальному часі, поки я пожирав її.
Смерть мого самоконтролю, мого професіоналізму та будь-якого почуття самозбереження, яке я мав. Все це не мало значення, коли я відчував її солодкий смак або відчував, як ідеально її вигини лягають у мої долоні, ніби вона була зроблена спеціально для мене.
Два роки споглядання, очікування та бажання. Все привело до цього, і це було навіть краще, ніж я міг собі уявити.
Руки Бріджіт обвилися навколо моєї шиї, її тіло податливо звивалося під моїм. На смак вона була як м'ята і цукор, і на той момент цей смак став моїм найулюбленішим у світі.
Я притис її до борту басейну і міцніше стис її волосся, мій рот не залишав її весь цей час.
Це не був солодкий поцілунок. Він був жорстким, вимогливим і власницьким, породженим роками стримуваного розчарування та напруження, але Бріджит не поступалася мені ні на дюйм. Вона у відповідь потягла мене за волосся, її язик сплутався з моїм, а її легкий стогін долинав прямо до мого члена.
— Це те, чого ти хочеш? — я ущипнув її за сосок через тканину її бікіні.
Це чортове бікіні.
У мене ледь не випали очі, коли вона пройшлася повз мене в цьому вбранні, і я був радий, що вона не одягала його на пляж. Якби вона надягла, мені довелося б убити кожного виродка, який побачив би її, а у відпустці я волів би зайнятися іншими речами... наприклад, не поспішаючи досліджувати кожен дюйм її розкішного тіла. — Хм?
— Так, — Бріджит вигнулась дугою від мого дотику, — але більше. Будь ласка.
Я застогнав.
Це точно моя смерть.
Я подарував їй ще один міцний поцілунок, перш ніж охопив її ноги навколо своєї талії і поніс її з басейну вгору сходами до її кімнати. Для того, що я задумав, мені потрібно було більше ніж просто борт басейну.
Поклавши її на ліжко, вбираючи те, як прекрасно вона виглядає. Мокре волосся, блискуча шкіра, розчервоніле від збудження обличчя.
Я хотів лише одного — закопатися в неї так глибоко, щоб вона ніколи мене не забула, але навіть у своїй розпаленій похоті я знав, що це неможливо.
Якби ми перейшли цю межу, я б ніколи не відпустив її, і це занапастило б нас обох. Мені було начхати на себе. Я вже був зруйнований.
Але Бріджит? Вона заслуговувала на більше, ніж я.
Вона заслуговувала на весь світ.
— Четвертий пункт у списку бажань. Два правила, — сказав я, мої слова були наповнені гравієм. — Перше: якщо ми це зробимо, це залишиться тут. Ця кімната, ця ніч. Ми більше про це не говоритимемо. Зрозуміло?
Це було жорстко, але це мало бути сказано — заради нас обох. Інакше я міг надто легко втратити себе у фантазіях про те, що могло б бути, а це було небезпечніше за будь-якого хижака чи ворога.
Бріджит кивнула.
— Друге: жодного сексу.
На її обличчі промайнуло збентеження.
— Але ти сказав...
— Є й інші способи змусити когось кінчити, принцесо, — я торкнувся її грудей і провів великим пальцем по соску, перш ніж зробити невеликий крок назад. — А тепер будь хорошою дівчинкою та зніми своє бікіні для мене.
Дрібне тремтіння пробігло по її тілу, але вона стала на коліна на ліжку і зробила те, що я попросив, розстібаючи спочатку верхню частину бікіні, потім нижню з болісною повільністю.
Господи Ісусе
. Я не був релігійною людиною, але якщо й був час повірити в Бога, то зараз був саме той час.
Оскільки я не міг чіпати її руками — поки не міг, — я пестив її очима. Сміливий і грубий, мій погляд переходив з її повних, пружних грудей на солодку кицьку, що вже блищала від її вологи.
— Доторкнися до себе, — наказав я, — дай мені подивитися, чим ти займалася всі ці ночі, коли залишалася сама у своїй кімнаті.
Глибокий рум'янець розцвів на її тілі, перетворюючи білосніжне на рожеве, і я хотів прокласти його шлях своїм язиком. Позначити її зубами та дотиками. Проголосити усьому світу, кому вона належить, кому вона
має
належати.
Мені
.
Мої кулаки стиснулися з обох боків.
Незважаючи на рум'янець, Бріджит не зводила з мене очей, пестячи свої груди, стискаючи і щипаючи соски, поки одна рука не ковзнула між її ніг.
Незабаром вона вже скулила від задоволення, її рот був відкритий, а дихання ставало поверхневим, коли вона потирала свій клітор і пестила пальцями свою кицьку.
Тим часом мої очі пожирали її, як лев розриває газель. Шалено. Ненаситно. Руйнівно.
Мій член був настільки жорстким, що це завдавало болю, але я не чіпав його.
Поки ні.
— Ти думаєш про мене, принцесо? — спитав я шовковисто. — Хмм? Ти думаєш про те, як сильно ти хочеш, щоб я притиснув тебе до ліжка і трахав язиком цю солодку маленьку кицьку, поки ти не кінчиш мені на обличчя?
Бріджит хникала, коли її пальці прискорювались з моїми брудними словами. Вона все ще стояла на колінах, її стегна тремтіли від її ласок.
— М-можливо.
— Тут може бути лише «так» або «ні».
Скажи мені
, — прогарчав я, — про кого ти думаєш, коли трахаєш пальцями свою тугу кицьку?
Бріджит здригнулася, коли її голова відкинулася назад, а очі заплющилися.
— Про тебе.
— Що я з тобою роблю?
Вона застогнала.
Я підійшов до ліжка і однією рукою взяв її підборіддя, змушуючи її знову зустрітися з моїм поглядом.
— Що. Я. З. Тобою. Роблю.
— Трахаєш мене, — охнула вона. Я був досить близько, щоб відчувати запах її збудження і чути смачні звуки її пальців, що ковзають всередину та назовні з її кицьки. — Як я схиляюся над комодом і в дзеркалі бачу тебе позаду себе. Ти тягнеш мене за волосся. Береш мене ззаду. Наповнюєш мене своїм членом.
Блядь
. Я не кінчав у штани з того часу, як тільки перейшов до старшої школи, але я вже був близький до того, щоб це зробити.
— У тебе непристойний рот, як для принцеси, — я схопив її за зап'ястя іншою рукою, змушуючи її зупинитися. Бріджит заскулила на знак протесту, але я не послабив хватку.
Я міг сказати, що вона ось—ось кінчить, але сьогодні всі її оргазми належали мені.
Я повалив її на ліжко і прибив її зап'ястя над головою, спритно зв'язавши їх разом мотузочками її бікіні.
— Що ти робиш? — суміш трепету та передчуття наповнили обличчя Бріджит.
— Переконуюсь, що зможу насолоджуватися кожною секундою з тобою, принцесо. А тепер ляж і дозволь мені виконати останній пункт твого списку.