Страница 128 из 139
48. БРІДЖИТ
Протягом наступного місяця я розпочала кампанію, щоб переконати чи погрожувати достатній кількості міністрів проголосувати «за» скасування. Деяких було легко переконати, інших не дуже. Але сто телефонних дзвінків, одинадцять особистих візитів, двадцять три інтерв'ю для ЗМІ, та незліченність публічних виступів — як запланованих, так і «відвертих» — наших із Різом і нарешті настав великий день.
Ми з Різом сиділи в моєму номері, спостерігаючи за ходом голосування по телевізору. Я заїдала стрес двома пачками Орео, а він сидів поруч зі мною, його обличчя було безпристрасним, але його тіло вібрувало від тієї ж неспокійної енергії, що текла по моїх венах.
Поточний підрахунок голосів: дев'яносто «за», тридцять «проти» і два тих, що утрималися, залишилося ще п'ятдесят вісім голосів. Для скасування нам потрібно сто тридцять п'ять голосів за. Все виглядало непогано, але я не рахувала своїх курчат, поки вони не вилупилися.
— Леді Дженсен, — кислий голос Ерхолла продзвенів у оздобленій панелями червоного дерева кімнаті на екрані.
— За.
— Лорд Орсков.
— За.
Я стиснула руку Різа, моє серце шалено билося. Я вписала Орскова у графу «
можливо
», тож його голос був великою перемогою.
— Вони приймуть його, — спокійна впевненість Різа заспокоювала мої нерви, — якщо вони не ухвалять, у нас є запасний план.
— Який?
— Спалити парламент.
Я засміялася.
— І як це має допомогти?
— Не знаю, але це було б страшенно приємно.
Ще один сміх, ще одне заспокоєння нервів.
П'ятдесят сім. П'ятдесят шість. П'ятдесят п'ять.
Голосування тривало доти, доки не залишилося лише два міністри, і нам не вистачало одного «за» до скасування. Якщо хтось із них проголосує «за», ми були б переможцями.
Я знову стиснула руку Різа, коли Ерхолл викликав наступного міністра.
— Лорд Коппел.
— Проти.
Я здулася, а Різ випустив потік прокльонів. Я не очікувала, що Коппел проголосує «за», але це було розчаровуюче.
Жаль піднявся в моєму горлі. Мені слід було відкопати досьє на Коппела. Я намагалася вести свою кампанію обережно, не загрожуючи відкрито нікому з міністрів, крім Ерхолла, але, можливо, я прорахувалася. Я була б не першою людиною в історії, яку надула совість.
Ти вчинила правильно.
Волоски на моїй шиї стали дибки. Я випросталась і оглянула свій номер, але він був порожній, крім мене та Різа. Тим не менш, я могла присягнутися, що чула, як м'який жіночий голос шепоче мені... голос, підозріло схожий на голос моєї матері, судячи з старих записів, які я дивилася.
Ось що я отримую за те, що засиджуюсь допізна
. Минулої ночі я була дуже збуджена, щоб довго спати, і явно марила від втоми.
На екрані по обличчю Ерхолла розпливлася самовдоволена посмішка, і я могла сказати, що він молиться про те, щоб скасування провалилося. Він відкрив пропозицію, як і обіцяв, але його тріумф було помітно щоразу, коли хтось голосував «проти».
— Леді Дахл.
Я прикусила нижню губу.
Дахл була останнім міністром, що залишився. Вона мала один із найнепередбачуваніших результатів голосування в парламенті, і вона могла піти в будь-який бік. Жоден з моїх дзвінків їй не дав нічого, крім ввічливого
Дякую, Ваша Високосте. Я подумаю про це.
Стурбована енергія, що походить від Різа, потроїлася і стала майже чутною в густій тиші мого номера. Орео шкварчали у моєму шлунку, і я пошкодувала, що з'їла так багато цукру за такий короткий час.
Дахл розплющила рот, і я заплющила очі, не в змозі дивитися на момент, який змінить моє життя — на краще або на гірше.
Будь ласка, будь ласка, будь ласка...
— За.
За
. Моєму мозку знадобилася хвилина, щоб обробити це одне слово. Коли ж він це зробив, мої очі відкрилися вчасно, щоб побачити Ерхолла, який роздратовано виглядав і сказав:
— За остаточного підрахунку голосів — сто тридцять п'ять «за», сорок «проти» і п'ять утриманих — парламент офіційно оголошує Закон про королівські шлюби від 1723 року скасованим. У цьому залі…
Я пропустила повз вуха все, що він сказав. Я була надто збуджена, по шкірі пробігали електричні мурашки, а голова паморочилася від зневіри. Мій приголомшений погляд зустрівся з Різом.
— Це справді сталося?
Його очі розпливлись у невеликій посмішці.
— Так, принцеса, це сталося, — На його обличчі читалися гордість та полегшення.
— Ми зробили це, — я не могла повірити у це. Закон був прокляттям мого існування з того часу, як я стала коронованого принцесою, а тепер воно зникло. Я могла вийти заміж за кого захочу, не відмовляючись від трону. Я могла вийти заміж
за Різа
.
Важливість події повністю усвідомилася.
—
Ми зробили це!
— пискнула я і кинулася в обійми Різа, що сміється. Все навкруги помутніло, і я зрозуміла, що плачу, але мені було все одно.
Стільки місяців мук над законом, стільки ранніх ранків та пізніх ночей, розмов, від яких мені хотілося рвати на собі волосся... все це коштувало того, що
ми зробили це.
Я пишаюсь тобою, люба,
— м'який жіночий голос повернувся, і емоції завирували у моєму горлі.
Не мало значення, чи цей голос був реальним чи плодом моєї уяви. Важливо було тільки те, що він був поруч, ближче, ніж будь-коли.
Дякую мамо. Я теж пишаюся собою.
Різ, мій дідусь і Ніколай запевняли мене, що я впораюся з обов'язками королеви, але досі я їм не вірила. Моя перша справжня перемога у парламенті. Я сподівалася, що мої стосунки з міністрами будуть більше схожі на співпрацю, ніж на боротьбу, але я не була настільки наївною, щоб думати, що далі все йтиме гладко. Попереду буде багато важких битв, але якщо я виграла одного разу, я зможу виграти і знову.
Різ захопив мої губи в глибокому, ніжному поцілунку.
—
Ти
це зробила. А я просто йшов за тобою.
— Неправда, — я притиснулася до нього ближче, у такій ейфорії, що могла б злетіти на повітря, якби він не обхопив мене за талію, — ти теж був поряд із цим усім.
Інтерв'ю, зустрічі, публічні виступи. Все це.
У грудях Різа пролунав глибокий звук.
— Схоже, ти застрягла зі мною, принцесо, — він провів кісточками пальців по моєму хребту, — треба було все добре обміркувати.
— Правда? — я прийняла задумливий вираз обличчя, — я завжди можу порвати з тобою та зустрічатися з кимось іншим. Є одна кінозірка, про яку я завжди… — я знову заверещала, коли він підвівся і перекинув мене через плече.