Повернення Рейчел

— Але натякав саме на це, — Бел зціпила щелепи, небезпечно примружилась. — Весь час одне й те ж! У нього є довбане алібі. — Її мозок напружився, блокуючи божевільне Філліпове белькотання, що мимохіть зринуло в пам`яті. — Це Філліп. Мій тато нічого не робив. Я просто знаю це, Еше. — Знала і мусила вірити. Інакше вона лишиться цілковито самотньою в цьому світі. — Гаразд, може, я помилилася, може, тато покинув мене і втік до Канади. Може, коли Рейчел повернулася, він подумав, що люди знову почнуть підозрювати його в її зникненні, зрештою, ти саме це зараз і робиш. Може, він знав, що знову переживатиме ті самі нападки і злякався. Але тепер, коли розлетяться новини про арешт Філліпа, коли можна буде поставити крапку в цій осточортілій історії Рейчел Прайс, йому буде безпечно повернутися додому. Він нарешті буде вільним від таких, як ти.

Чарлі Прайс. Ім’я, навіки заплямоване Дейвом Вінтером, який арештував його за те, чого той не робив. Це мало сенс. Саме тому він пішов. Таке пояснення Бел зможе якось вкласти в голову й прийняти.

— Я не це мав на увазі, Бел, прошу...

— А знаєш, перед зникненням він казав мені триматися від тебе подалі, — вдарила Бел у болюче місце. Тепер вона знала Еша, і Еш знав її. А це означало, що вона знала досконало, куди бити, щоб завдати болю, і як поранити, щоб лишити шрам. — Він попереджав мене. Казав, що ти використовуєш мене задля свого фільму. Маніпулюєш мною, годуючи мої підозри щодо Рейчел. Я взагалі здивована, що ти стоїш тут без камери. А шкода, гарний був би матеріал для твоєї кіношки. Мого імені немає в назві, але я, типу, серце цього фільму, чи, може, ти сказав це лише для того, щоб маніпулювати мною. Отоді Ремзі почне тебе поважати й нарешті не вважатиме безнадійним довбнем.

Вона гостро глянула на нього. Але той погляд не колов так, як мав би, і це не працювало, бо було вже запізно. Вона підпустила його надто близько, і тепер ранила сама себе.

— Де твоя камера, Еше, га? — Вона штовхнула його в плече, штрикнула двома пальцями. — Адже це все, що є між нами насправді, чи не так? Усе це марно, дурня. Ти підеш, ти з самого початку збирався піти. Тобі начхати на все, крім документалки Ремзі. Тобі треба тільки, щоб було сюжетненько, з сюрпризами, і щоб вам відвалили за це купу грошви. То де твоя камера, Еше?

— Бел, зупинись, — Ешів голос тріснув надвоє, а очі заволокли ще непролиті сльози. — Це нечесно. Я знаю, що ти робиш...

— Уже зробила, — Бел захлиналася власними словами, її руки тремтіли. — Уже зробила.

Вона лишила його стояти між рядами могил, під кровоточивим деревом.

І лише коли зникла з поля його зору, дозволила собі витерти очі.

— Я купила йому торт, це ж нічого? — запитала Рейчел, помішуючи макарони з сиром на плиті. — Подумала, що в нас не буде часу пекти його самотужки.

— Нічого страшного. Він однаково не зрозуміє або одразу ж забуде. — Бел втупилась у двері чорного ходу. За вікнами сутеніло, і в темному склі відбивалися вони з Філліпом — він хапав її за хвостик, закидав голову назад.

— Усе гаразд, Бел? — Рейчел нашорошилась, тримаючи в руці сільничку.

— Так, — шморгнула носом Бел. — А в тебе... все гаразд?

Рейчел повернулася до неї так, наче це запитання заскочило її зненацька. Власне, воно здивувало навіть саму Бел. На обличчі Рейчел з’явилася непевна усмішка, що трохи зміцніла, коли вони з Бел зустрілися поглядами. По різні боки кімнати, та тепер значно ближче.

— Так, — сказала вона теж. — Усе гаразд.

Бел кивнула.

— Піду збиратися. Ми сказали всім о пів на двадцяту, так?

Рейчел зиркнула на годинник на духовці.

— Лишилося двадцять хвилин. Якраз усе встигаємо.

Бел піднялася у свою кімнату перевдягнутись у джинси й кардиган та розчесати волосся. Відколи Філліп торкався його скривавленими руками, Бел мила голову вже двічі, та волосся досі здавалося їй брудним.

Вона поклала щітку на підвіконня, поруч зі світлиною в рамці. На ній вони з татом щасливо всміхаються на камеру. Та сама світлина, яка була в нього на ключах, — дванадцятий день народження в «Країні казок».

Бел провела по ній великим пальцем. У склі відбивалося її обличчя: маленька Бел в одному оці, тато в іншому. Від нього не було звісток уже тринадцять днів. Але тепер, завдяки Філліпу Алвесу, усе буде добре, тато нарешті повернеться. Бел була до цього готова. Готова до миру, чи принаймні до перемир’я. Готова викинути свої щити й барикади та довести цей дім до ладу.

Бел і Рейчел могли бути на одному боці, якщо із ними буде тато. Вони можуть бути родиною.

Родина на першому місці.

Погляд Бел поблукав до столика біля ліжка. Ноги потягнулися за ним, і Бел відчинила шухлядку, у якій ховалася її колекція крадених речей. Дивлячись на ручки, бальзами для губ, самотній ейрпод і шахову королеву, зненацька дещо усвідомила: уже кілька тижнів вона нічого сюди не клала. Клубок і досі жив у її животі, та чомусь не просив нічого для себе. Чи, може, то вона його не слухала, надто зосереджена Рейчел.

Бел потяглась рукою в шухлядку, торкнулася пальцями чогось м’якого. Вийняла крихітну рожеву шкарпеточку й поклала собі на долоню. Чом би не повернути її Рейчел, поклавши на місце? Вона явно щось для неї означала. Може, це буде її оливковою гілкою миру. Першим справжнім кроком назустріч.

Тож Бел зробила крок, а тоді другий. Вийшла з кімнати й рушила коридором.

Спинилася біля зачинених дверей кімнати Рейчел. Натиснула клямку. Кімната була незамкнена. Власне, якщо подумати, то останні кілька тижнів Бел не чула, щоб Рейчел замикала її.

Вона, тихо прокрадаючись, зайшла у кімнату, щоб Рейчел не почула її з кухні. Ліжко було сьогодні не застелене — не мала на це часу. Бел підійшла до тумбочки й висунула верхню шухлядку.

Коробка від айфона досі була там. До Бел також підкотився бальзам для губ. Упаковка сухих серветок.

Бел затиснула між пальцями шкарпетку й застромила її в куток, де та й була.

Але тепер куток був зайнятий.

Там, у темряві, її шкіри торкнулося щось холодне й металеве. Бел не змогла встояти. Мимохіть вона випустила шкарпетку і, шкрябнувши той дрібний шмат металу, виволокла його на світло.

Кільце. Простий золотий перстень. Обручка. Завелика на Рейчел, а отже, чоловіча.

Бел піднесла її до очей, розглядаючи на світлі.

Усередині було гравіювання.

23 липня 2005 р.

Дата весілля її батьків.

Це татова обручка.

Та, яку він досі носив. Та, яку вже не міг зняти.

Татова обручка лежала в шухлядці Рейчел.