Запрошення

Незважаючи на те що всю роботу зробила Стелла, я безсило відкинувся на подушку. Стелла витерла рот і притулилася до мене. На обличчі її сяяла задоволена усмішка.

– Боже... у мене таке відчуття, ніби я заново народився.

– Чи означає це, що я зняла твій стрес? – розсміялася вона.

– Абсолютно... Щоправда, я тепер замислився над тим, де ти могла цього навчитися.

– Бачиш, одна жінка, чий щоденник я якось читала, не вміла робити мінет, а тому купила собі навчальне відео. Мені стало цікаво, і я наслідувала її приклад.

– Ох уже ці твої щоденники, – хмикнув я. – Коли–небудь вони заженуть мене в могилу.