Страница 37 из 85
Глава 17
Розділ 15
Гадсон
– Ви серйозно? Вони вважають, що можуть так продати?
Стелла навіть опустилася на стілець, ніби цифра тиснула на неї всією своєю вагою.
– Джек стверджує, що їхні прогнози є досить точними. Вони добре знають свою аудиторію та її купівельні здібності.
– З глузду з'їхати. Але ми не зможемо підготуватись так швидко.
– Ні, зможемо! – Втрутилася Олівія. – У нас просто немає вибору. Така нагода випадає раз у житті.
Стелла потерла чоло.
– Ми ж тільки–но замовили сировину, а одне доставлення з Європи займе не менше двох місяців. Нам нізащо не встигнути за тиждень.
– Загалом у нас трохи більше часу, – заявив я. – Програма вийде в ефір наступної суботи, а потім нам дається від двох до чотирьох тижнів, щоб розпочати фактичну розсилку товарів. Зважаючи на все, нам доведеться прискорити доставку і звернутися до авіаперевізників. Або до місцевих постачальників. Можливо, і те, й інше.
– Що влетить нам у пристойну суму, – похитала головою Стелла.
– Це необхідні витрати, – втішила її Олівія. – До того ж ми можемо підвищити вартість кінцевої продукції, щоб компенсувати витрати.
Стелла із сумнівом глянула на неї.
– Хто тоді придбає наші духи? Тільки відомі бренди можуть дозволити собі задирати ціну.
– Цей телемагазин практикує поетапні виплати, – пояснила Олівія. – Одна річ – одразу заплатити всю суму, і зовсім іншу – коли ця сума ділиться на три частини. Для покупця таке значно прийнятніше.
– Що ж, якщо ви вважаєте, що ми зможемо вкластися в ці терміни, має сенс спробувати, – сказала Стелла. – Ми могли б витратити завтрашній день на розрахунки та складання нового плану.
– У нас цього дня немає, – похитав я головою. – Відповідь треба дати швидше.
– І скільки ж у нас часу? – Запитала Стелла.
– Якщо не помиляюся, залишилося лише п'ятдесят хвилин.
* * *
Ми знову зібралися у конференц–залі за п'ять хвилин до мого дзвінка Джеку. Стелла кинула на стіл листок із розрахунками.
– У місцевих постачальників можна замовити майже все, що нам потрібно, за винятком калону та амбрети. Зрозуміло, вартість матеріалів тут набагато вища, але, якщо замовляти великими партіями, кінцева сума виявляється не такою, що лякає. Ще я знайшла лабораторію, яка готова розпочати змішування інгредієнтів безпосередньо у день надходження. І це дає нам можливість укластися в задані терміни.
Я кивнув головою.
– Щодо двох компонентів, що бракують, я замовлю їх авіарейсом з–за кордону. А якщо при цьому збільшити обсяг замовлення, нам майже не доведеться переплачувати.
Стелла засяяла від радості.
– Боже мій, невже в нас і справді все виходить?
– Схоже на те. Але я забув згадати одну невелику деталь.
– Яку?
– Тобі доведеться брати участь у зйомках разом із Робін.
– Мені? Але я ніколи не бувала раніше у студії.
– Все колись трапляється вперше, – посміхнувся я. – Прекрасна нагода попрактикувати свою систему щастя.
* * *
– Сексуальна штучка, – погляд Джека невідривно йшов за ніжками Стелли, яка саме виходила на сцену.
– Залиш свої зауваження при собі, – відрізав я.
– Хочеш сказати, що, на відміну від мене, не витріщаєшся зараз на її дупу?
Я проігнорував це зауваження.
– Про груди я взагалі мовчу.
– Та заткнися вже.
– Зізнайся, що тобі подобається ця крихітка, ось ти й не хочеш, щоб я на неї витріщався. Вважаєш її своєю власністю, га?
– Крихітка? Ми що, знову повернулися до вісімдесятих? Ти саме так називаєш своїх підлеглих?
– Не намагайся збити мене з пантелику. Тобі подобається ця жінка, хоч ти й удаєш, що я не правий.
Джек хоч і виріс до віцепрезидента великої компанії, якась його частина надовго застрягла в середній школі. Я знав, що, якщо продовжу вертатися, він від мене не відчепиться.
– Що ж, вона і справді симпатична особа. І добрий працівник.
– Так ти не вважаєш, що секс з неї так і пре?
Я зітхнувши похитав головою.
– Так, вона приваблива.
– Але ти б не хотів трахнути її?
– У нас зі Стеллою ділові стосунки.
– А–а… то в цьому вся проблема? Якби не було у вас ділових відносин, ти б точно спробував переспати з нею?
– Слухай, мені набридла твоя балаканина.
Джек сунув руки в кишені й знизав плечима.
– Отже, ти не заперечуватимеш, якщо я познайомлю її з Брентом?
– Що за Брент?
– Фенвей. Пам'ятаєш, чи навчався з нами в коледжі? Високий такий, симпатичний – мабуть, єдиний, на кого дівчата заглядалися більше, ніж на тебе. Він працює у нас. Все ще не одружений.
Тільки цього Фенвея мені й не вистачало.
– Та пішов ти, – сказав я своєму другові.
– Так я й думав, – посміхнувся той.
За кілька хвилин Джек кинув погляд на годинник.
– У мене ділова зустріч. Ти затримаєшся тут під час зйомок?
– Так. Олівія не зможе прийти, а я пообіцяв їй, що простежу тут за всім.
– Цілком можливо, що це затягнеться на кілька годин.
Я помахав перед його носом своїм телефоном.
– Мені є чим зайнятися.
Джек підвівся і ляснув мене по плечу.
– У цьому я не маю сумніву. Ось тільки тримаю парі, що ти дивитимешся виключно на сцену.
* * *
Добре, що я не прийняв це парі, тому що всі три години й справді невідривно спостерігав за Стеллою. Коли Джек тільки сказав мені, що її хочуть взяти на зйомки, я не відчув особливого ентузіазму: так, виглядала вона приголомшливо, проте відсутність досвіду могла зіграти з нею злий жарт. Але зараз, спостерігаючи за нею на сцені, я зрозумів, чому Робін ухвалила таке рішення.
Стелла трималася невимушено, і водночас у ній відчувалася щира впевненість у тому, що вона робить. Здавалося, така людина не здатна на брехню. Та що там, мені самому хотілося купити цей чортовий парфум, адже я був співвласником фірми!
На початку шостої зйомки нарешті закінчилися. Стелла ще трохи поговорила із ведучою, після чого подивилася до зали. Побачивши, що я, як і раніше, сиджу в четвертому ряду, вона посміхнулася і поспішила до сходинок, що ведуть вниз. Я пішов їй назустріч.
– Це було неймовірно! – сказала вона.
– Схоже, ти непогано провела час.
– Сподіваюся тільки, що я не вийшла на екрані якимсь страшним чудовиськом. – Вона провела рукою по волоссю. – Таке відчуття, ніби через мене пропустили струм, і що більше я говорила, то більше заряджалася.
– Ти добре впоралася, – засміявся я. – Вийшло переконливо, але не занудно.