Страница 19 из 85
– Концепція непогана. І все ж я не впевнений, що оцінка пробників і проведення інтернет–опитування – те саме, що створення продукту, який сподобається покупцеві.
– Особисто я в захваті від своїх духів, – заявила Олівія. – Те саме можу сказати про тих сімох жінок, які отримали свій персональний екземпляр.
– Може, вам також варто випробувати цю ідею? – Обернулася до мене Стелла. – Запропонуйте якійсь жінці з вашого оточення протестувати пробники, щоб я могла створити їй духи.
– Навіть не знаю, хто б це міг бути, – пирхнула моя сестра. – Хіба що прибиральниця чи його шестирічна дочка.
Я кинув на неї спопелюючий погляд.
– Взагалі він міг би протестувати їх самостійно, – сказала Стелла.
– Дякую, але я не так часто користуюся парфумерією.
– Я зовсім не мала на увазі, що вам доведеться нею користуватися. Ви ж знаєте, які запахи вам подобаються, а які ні, правда? Якщо ви прийдете в магазин, вам доведеться перенюхати купу зразків, перш ніж ви знайдете відповідний запах. Я ж допомагаю уникнути цих непотрібних кроків. Завдяки створеному мною алгоритму букет, який я складу для вас, буде досить привабливим, щоб ви могли купити його для жінки. Чоловіки люблять аромати не менше за жінок, – знизала вона плечима. – Просто рідше використовують їх для себе.
Це правильно: Стелла зуміла створити хороший продукт і розробила схему, що дозволяє донести його до покупця. І все ж я не поспішав укладати з нею угоду. Щось утримувало мене від такого кроку, і справа була не лише у весільному фіаско. Але я не міг відмовитися просто так, без вагомих причин, інакше сестра зжила б мене зі світу. Мабуть, саме тестування допоможе мені розв'язати цю проблему.
Я встав і застебнув ґудзик піджака.
– Прекрасно. Залишіть мені набір зі зразками, а там подивимося, що з цього вийде.
Олівія радісно заплескала в долоні, ніби ми вже домовилися. Я нагородив її застережливим поглядом, але вона, зрозуміло, проігнорувала його.
– У мене нарада, – збрехав я і попрямував до дверей.
– Містер Ротшильд, – гукнула мене Стелла.
Я повернувся і побачив, що вона знову простягає мені руку.
– Дякую, що змогли приділити мені час. Я щиро ціную це, особливо з огляду на те, як почалося наше знайомство.
Трохи зволікаючи, я потис її руку.
– Що ж, удачі тобі, Евелін.