Страница 43 из 63
Я цілую його нестримно, мною рухає природний порив, на який він палко відповідає. Наші вуста зливаються, язики сплітаються в пристрасному герці. Його пальці, що торкалися мого обличчя, пробігають по волоссю. Я не тікатиму від нього, не зупинятиму його. Я хочу, щоби цей поцілунок поглинув нас до світанку. Ми цілуємося під зорями. І вперше за довгий час я бачу те світло серед ночі, про яке говорив Еш. Світло від полум’я жаги.
— Ходімо сьогодні до мене, — шепоче він мені на вухо.
— Думала, ти не хочеш у День Валентина мати дівчину на одну ніч...
— Ти не на одну ніч. Ти ж мій друг, чи не так?
-ЕШ-
Друг із привілеями
When we touch,
I’m shivering
And no one has to get it.
«Bad Things», Machine Gun Kelly & Camila Cabello
Ми вриваємося до моєї квартири. Щойно перетинаємо поріг, Скай повисає на моїй шиї і знову мене цілує. Кидаю ключі в горщик — чи на підлогу, судячи із шуму, але то неважливо, бо на думці в мене геть інше. Язик Скай такий м’який... Ногою зачиняю двері й весь належу їй. Дорогою сюди я чекав, що вона відмовиться, пошле мене до біса або перепросить і скаже, що помилилася. Але ця дівчина не перестає мене дивувати.
Вона подарувала мені свою дружбу, таку точку опори, якої я не знав, відколи пішов Зак. Сам цьому дивуюся й не перестаю думати, як склалися б наші стосунки, якби ми тоді довели справу до кінця. Це було б не більше, ніж партія в грі.
Скай ковзає руками під моєю футболкою. Прес напружується від її прохолодних пальців, міріади поколювань пробігають по хребту. Чорт, це так потужно. Мої долоні накривають вигини її сідниць. Притискаю її до себе. Вона зчіплює пальці в замок у мене
за шиєю. Підхоплюю її на руки» вона обвиває ногами мою талію, і ми рухаємося в спальню, хоча з таким збудженням мені б підійшла і кухня. Але не цього вечора. І не зі Скай. Опускаю її на ліжко, рвучко знімаю шкірянку і джемпер. Вона вже в спідниці й ліфчику. Її шкіра біла, мов сніг, і я пригадую ніжність її вигинів. Вона прекрасна. Кидає погляд на мене, і він пропікає надто глибоко.
Намагаюся стримати вже і так яскраво виражену ерекцію — зрештою, хоробрим не сидиться.
Наближаюсь, вона посувається, опираючись на лікті, щоб звільнити мені трохи місця. Я знову її цілую, спускаючись губами від шиї до мережива ліфчика. Щойно доходжу до пояса спідниці, вона витягується на ліжку, і я поволі спускаю ту спідницю її стегнами, а вона тим часом звільняє свої маленькі груди.
Від її оголеності мені наморочиться в голові, коли я ніжно, одним пальцем торкаюсь її клітора, а потім обережно просуваюся всередину. Вона трохи напружується, я на мить зупиняюсь, а тоді продовжую рухи вперед-назад, прислухаючись до її зітхань і стогонів. Вона мокра й гаряча. Я відчуваю, що вона готова, але не хочу, щоб усе закінчилося надто швидко. Хочу насолодитися кожною миттю, хочу відкрити для себе її тіло і його запахи. Вона стримує схлипування, кусаючи руку.
— Хочу чути тебе, Скай...
Дослухаючись до мого побажання, вона перестає стримуватись. Я підлаштовую свій ритм під її стогони, і Скай справді починає кричати. Невдовзі все її тіло стискається, вона геть втрачає контроль. У моїх боксерах стає затісно, а бажання, яке я відчуваю до неї, не має нічого спільного з бажанням до будь-якої іншої дівчини, з якою я мав справу раніше.
Поки вона з блаженною усмішкою на вустах поволі оговтується від відчуттів, я знімаю із себе останній одяг і знову притискаюся до неї. У її очах точиться битва між вогнем і льодом, і їхня блакить тане в цьому полум’ї. Вона притягує моє обличчя до себе, жадібно цілує і рухом стегон дає зрозуміти, що хоче змінити позицію. Лягаю на спину і дозволяю їй сісти на мене. Скай вигинається, мов хвиля, пестить своїм вологим лоном мій член, і я почуваюся завислим над безоднею — украй напружений і вкрай невагомий.
Вона тягнеться до банки на тумбочці, бере презерватив і розгортає його на моєму члені. Всідається згори й повільно рухається вздовж моєї ерекції. Це триває мить, а потім вона зависає ось так, насолоджуючись моментом і уважно вдивляючись у найменші зміни на моєму обличчі.
Нарешті вона починає рухатися, видобуваючи з мене стогін. І хоча видовище її тіла в русі — справжня насолода, я не в змозі залишатися бездіяльним. Тому підводжуся, щоб скоротити відстань між нами.
Цілую її, віддзеркалюючи рухи дівочих стегон. Невдовзі, коли ритм прискорюється, вона притискає моє обличчя до своїх грудей. Захекана, все одно встигає задавати темп, вкладаючи в це всю енергію, яка залишилася.
Я відчуваю, як десь у попереку зароджується печіння, що наростає аж до вибуху, — потік відчуттів, занадто інтенсивний, щоб його стримати. Обіймаю Скай щосили, ніби для того, щоб зупинити натиск, але, звісно, марно. Звільнившись від напруження, ми лежимо нерухомо й чуємо тільки наше уривчасте дихання в тиші кімнати, бачимо тільки обличчя одне одного, вкриті тонкою плівкою поту, ніжні погляди та вдоволені усмішки.
Після другого заходу ми лежимо, розпластавшись і насолоджуючись тишею та спокоєм, що врешті запанували. Я вже давно не почувався так добре. Повертаю обличчя до неї, вона робить те саме, усміхається мені й цілує в ніс. Чорт забирай, Скай Пауелл, що там ми говорили про романтику?!
Я бачу, що вона до смерті хоче щось сказати. Запитально вигинаю брову, ніби запрошуючи висловитися.
— Думаю, що таки хочу зіграти у твою гру, — зрештою буркоче вона.
— Давай без жартів!
— Скільки ігор нам дозволено?
Зазвичай одну, яка може, в поодиноких випадках, бути продовжена. Бувало, я повертався до якихось дівчат, але зазвичай вони не розуміють правил. Тож відповідь, яка виривається в мене, звучить так:
— Якщо є згода двох гравців, завжди можна зіграти нову партію.
-
СКАЙ-
Зататуйована
Permanently trying to hide
The scars we can’t remove.
«Tattoo», Jason Denilo
Усе дуже змінилося, відколи я вступила до університету пів року тому. Я прагнула незалежності, почати все з чистого аркуша — одним словом, звільнитися від гніту моїх батьків і моїх демонів. Думаю, мені це вдалося. Я просто ніколи не уявляла, що все це буде пов’язано з Ешем Волкером — ні, я б не поставила на це ні цента. І все ж...
Хіба не його я обрала першим, щойно почався навчальний рік? Іноді життя може підкидати чудові сюрпризи посеред перешкод, які ставить на нашому шляху.