Страница 85 из 98
Його обличчя було блідим. З кутика рота текла кров. Я лише похитала головою.
— Я повинна піти по допомогу, — прохрипіла я, але перш ніж змогла поворухнутися, він схопив мене за руку.
Він міцно тримав мене:
— Не йди.
Я із сумнівом дивилася на нього.
— Будь ласка, передай Орлі… — він кашлянув, і кров дрібними краплями бризнула на наші переплетені пальці, його хватка ослабла, а я схопила його міцніше. — Скажи їй, що мені шкода.
— Навіть не думай, — грубо відповіла я, хоча він усе ще був єдиним, що я бачила ясно та чітко.
Хоча моя магія кричала мені про те, що відбувається. Бо був приречений на смерть. Я повинна була врятувати його. Та в мене не було магії зцілення. Єдине, що у мене було, — це гірка впевненість, що я нічого не можу зробити. Я повинна була кинутися до нього, я мала використати свої багатогодинні тренування, щоб реагувати швидше, замість того щоб дозволити йому врятувати мене. Моїм даром було захищати інших.
У куточках моїх очей зібралися сльози, які я щосили намагалася придушити.
— Якщо пощастить, то сюди прибуде моя мама. Вона зможе тобі допомогти.
— Ти повинна зупинити Віолет, — він іще раз закашлявся. — Пообіцяй мені, що…
Він не закінчив речення. Його рука заклякла в моїй. Я стиснула її так міцно, що йому мало бути боляче. Але він не видав і звуку.
— Бо, — прошепотіла я.
Його очі дивилися просто крізь мене. Кров ударила мені у вуха. Я повторила його ім’я. Потім ще раз. Але він більше не чув мене.
Тремтячи, я намагалася опанувати себе й опустила голову на наші все ще переплетені пальці. Моє тіло здригалося від беззвучних ридань. Я не могла дихати. Я не заслуговувала на це.
Світ навколо мене знову набув кольору, його контури стали чіткими. Моя магія попередила мене, проте попередження пролунало надто несподівано. Настільки несподівано, що я не встигла усвідомити його як слід. За лічені секунди Бо прийняв рішення кинутися переді мною. І жодна енергія у світі не змогла б цього змінити. Навіть моя власна магія, чия пульсуюча сила тепер повільно покидала мене. Я залишилася наодинці з Бо, чия душа тепер була в іншому місці.