Страница 79 из 98
Далі дійшла черга до його одягу. Це вперше я могла спокійно роздивлятися Ділана. Не поспішаючи, не хвилюючись, що хтось перерве нас або змусить відчувати, ніби я роблю щось заборонене. Я розглядала його, а потім почала погладжувати. Ділан сперся на руки і дозволив мені робити все, що я хотіла. Однак він протримався недовго і незабаром знову торкнувся мене. Його руки ковзнули моїми стегнами, піднялися до моїх сідниць, він міцно притиснув мене до себе, і коли я нахилилася вперед, то відчула його під собою. Я прагнула відчути ще більше п’янкої пристрасті, я гналася за нею. Ділан нічим не поступався мені, його дотики ставали все гарячішими, так само, як і наш поцілунок, а груди шалено здіймалися й опускалися.
Ми обоє були на межі й водночас на піку, коли зняли одне з одного решту одягу. У якийсь момент я відчула під собою матрац, а Ділан опинився наді мною. Він дивився на мене із захватом.
— Ти достобіса гарна, — прошепотів він. — Прекрасніша за саму Кліодну.
У моїх вухах загуло, коли я притягнула його до себе. Я відчувала його гаряче тіло під своїми пальцями, і це було прекрасніше, ніж я могла уявити. Його губи мандрували моїм тілом, ретельно досліджуючи те, поки я не вчепилася у простирадла й відчайдушно не прошепотіла його ім’я. Тоді він знову опинився наді мною і заспокоїв мене. Ледь відчутні поцілунки, пристрасні пальці та наростаюче бажання бути ще ближчою до нього. Настільки близькою, щоб я більше не могла сказати, де починаюся я і закінчується він.
І ось він настав. Момент, якого я прагнула і водночас боялася. Але мій страх виявився марним. Ділан обійняв мене, коли ми стали єдиним цілим, а його вмілі руки та уривчасті, хриплі слова допомогли моєму тілу розслабитися й рухатися назустріч йому. Я пристрасно вигнула спину.
— Ділане, — важко дихаючи, промовила я.
— Я знаю.
Він поцілував мене, і я впилася пальцями в його плечі, але відразу послабила хватку, боячись завдати йому болю.
— Не стримуйся. Ніколи не стримуйся, коли ми разом.
Я обвила його ногами, вп’ялася пальцями в його спину і дозволила йому розірвати останні кайдани, що стримували мене. Наші серця билися в унісон так довго, що я ледь могла дихати, а напруга зростала до нескінченності. А потім ми загубилися одне в одному, у місці, звідки я ніколи більше не хотіла повертатися.