Страница 60 из 98
— Зараз найгірший момент для цього, — продовжив він. — Мені справді треба йти.
Ділан щойно майже безтямно цілував мене. І не минуло й миті, як на його обличчі з’явилося каяття. Ситуація між нами тільки погіршилася. Я відмовилася ділитися з ним своїм болем і подивилася на нього з високо піднятою головою.
— Не варто було й приходити. Лише час змарнував.
Від мого холодного тону Ділан здригнувся. Я сподівалася, що мої слова завдали йому такого ж болю. Потім він пригладив сорочку, провів руками по волоссю, яке я скуйовдила, і кинувся навтьоки. Моє серце защеміло, коли він відчинив двері і зник швидше, ніж я могла уявити.
Кенна стояла перед дверима і дивилася йому вслід, а потім перевела погляд на мене. На її обличчі з’явився співчутливий вираз. Очі мені почали пекти. Я не надто хотіла, щоб Кенна бачила мене такою, але вона не дозволила мені відвернутися. Замість цього вона підійшла й обійняла мене так міцно, ніби щосили намагалася утримати те, що розвалювалося на очах.
На жаль, це не спрацювало.