Страница 39 из 98
— Я точно не збираюся опускатися до цього й вибачатися за те, що врятувала його дурнувате життя!
— Я знаю, що ти можеш бути дуже чарівною, коли захочеш. Якщо правильно його підчепиш, він невдовзі їстиме у тебе з рук, — Мерфі повів бровою.
— Кенно, скажи йому, щоб припинив, — пробурмотіла я.
Кенна мовчала. Коли я глянула на подругу, у неї був майже вибачливий вираз обличчя. Я вибалушила очі:
— І ти туди ж!
— Насправді не думаю, що це погана ідея. Ти ж знаєш, яким вразливим може бути чоловіче его. Якщо зробиш усе правильно, трохи погладиш його і поставишся до нього ласкаво, припускаю, що він розмовлятиме з тобою розсудливо. Тим паче що це чи не єдина зачіпка, яку ми поки що маємо.
Я зціпила зуби так сильно, що вони заскреготіли. Моя гордість забороняла опускатися до такого рівня.
— А чи не можемо ми спершу почати досліджувати морського змія? Після сьогоднішнього дня я не впевнена, що при зустрічі з Лорканом буду особливо чарівною.
— І то правда. Насправді ти й зараз не здаєшся надто чарівною. У тебе на шиї багато червоних плям, що свідчить про неабиякий гнів, — промовив Мерфі, вказуючи на власну шию.
Я підхопилася і кинулася до нього, щоб забрати горіхи. Мерфі був не готовий, упав зі стільця й смикнув мене за собою. Якусь мить ми боролися за горіхи, поки нарешті Мерфі сміючись не здався. Я залишилася лежати на підлозі та витріщатися в стелю. Потім я взяла один із горіхів і задумливо розжувала його.
— Ти ж розумієш, що з Лорканом так чи інакше доведеться поговорити, еге ж? — запитала Кенна.
Я звела на неї погляд. Вона стояла перед нами, схрестивши руки.
Я зітхнула. Вона мала рацію. Врешті-решт, мені було легше говорити з Лорканом, ніж із Джорджиною. Я знала, коли бій вважається програним. Це був один із таких випадків. Тож я сховала обличчя в долонях і застогнала, проте насамкінець кивнула.
Наступного дня я пропустила заняття з наставником й ігнорувала Ділана на всіх предметах, які ми відвідували разом, що було зовсім не складно, оскільки половину уроків він все одно пропустив. Я стримувала гнів, який відчувала до нього, а також образу, яка поглинала мене щоразу, коли я йшла коридорами академії і чула, як люди перешіптуються про мою причетність до подій на випробуванні. Я нагадувала собі, що проходила й через гірше та що легко впораюся із цим. Сподіваюся, незабаром я й сама в це повірю.
Того дня я зустрілася з Кенною та Мерфі в бібліотеці в головному корпусі академії в нашому закутку на верхньому поверсі. Кожен із нас вибрав матеріал для дослідження морського змія, ми порівняли свої списки й викреслили ті назви, які дублювалися. Потім ми вирушили шукати книжки на полицях, але деяких із них, на жаль, не було. Я одразу ж попросила місіс Вульф, бібліотекарку, внести мене до списку очікування, а потім повернулася вузькими кованими гвинтовими сходами до Кенни й Мерфі на другий поверх. Коли я підійшла до нашого столика, то побачила, що Мерфі нахилився до Кенни і щось шепоче їй на вухо, а її губи розпливлися у лагідній усмішці. Проте, помітивши мене, Мерфі швидко відійшов. Я зауважила це, піднявши брову, але вони обоє одразу ж повели себе так, ніби вже занурилися в читання. Я сіла до них, і ми мовчки читали разом. За певний час я відкинулася на спинку стільця і заправила пасма волосся за вуха.
— Знайшли щось корисне? — запитала я.
— Я почитав дещо про Мананнана мак Ліра. Але там про морського змія небагато, більше про чарівний плащ, який він використовував, щоб ховати від інших себе та своє королівство. Або ж про чарівний човен, яким він подорожував і сушею, і морем. Утім, я не бачу тут жодного зв’язку, — сказав Мерфі.
— Луг був його прийомним сином, — втрутилася Кенна, висуваючи до центру книжку й вказуючи на абзац. Поки вона читала, я нахилилася вперед. — Під час війни з Фоморами Мананнан дав своєму прийомному синові, богу сонця, потужне спорядження, яке допомогло тому досягти перемоги. Це стало основною причиною перемоги Туата де Дананн у битві.
Я запитально глянула на Кенну, оскільки зв’язку не вбачала.
— Можливо, це теж якось пов’язано зі скарбами, — нарешті пояснила вона.
Мерфі нерішуче буркнув:
— Не знаю. Жодного зв’язку не бачу.
— Може, я досі надто переймаюся Крі та Віолет. Я й дотепер думаю, що вони хотіли зробити зі скарбами. І що трапилося з копією меча Нуади.
І тут я дещо пригадала. Я взяла Кенну за руку і подивилася на неї широко розплющеними очима:
— На змієві було щось!
Вони обоє запитально глянули на мене.
— Коли я кинулася до нього, то помітила, як щось виблискує на шиї. Багато чого сталося, тож я про це навіть не подумала. Але…
Я похитала головою, поринувши у думки, і спробувала пригадати образ.
— Не знаю, що то було. Може, просто дрібниця.
— Точно ні! — схвильовано заперечила Кенна. — А яким воно було?
— Власне, я мало що розгледіла. Здається, там було щось золотисте. Це все, що я пам’ятаю, лише короткий відблиск чогось золотого.
— Може, то був якийсь… нашийник? — втрутився Мерфі.
— Я впізнала б нашийник. Певно, то було щось менше.
— У будь-якому разі воно було схоже на чужорідний предмет, що не належить стародавній міфічній істоті, так? Адже його луска була досить темною, — вголос розмірковувала Кенна.
Ми на мить замовкли.
— Я вичитав тут ще дещо, що може стосуватися нашої справи, — зрештою, прокашлявшись, нагадав про себе Мерфі. — Це, в принципі, стосується міфічних істот, однак все одно вважаю, що це цікаво. На них нібито можна накладати закляття, проте міфічні істоти володіють схожою з нами магією — що старшими вони стають, то сильнішають їхні здібності. Тому для зачарування необхідна або яскраво виражена магічна схильність, або спеціальні ритуали, або інші допоміжні засоби, — він постукав по зображенню чаші та ритуального кинджала зі складними символами на лезі. — Йдеться, наприклад, про ритуал крові. Тоді це робили на знак взаємної поваги і перед битвами для своєрідного обміну силою. Але в деяких переказах ідеться й про те, що їх використовували і для нав’язування своєї волі іншим. Можливо, це працює і з міфічними істотами.
— Непогане припущення. Але що для цього потрібно? — запитала я.
Мерфі стенув плечима:
— Тут немає якихось інструкцій. Мабуть, ми зможемо знайти інші книжки, в яких все описано детальніше.