Страница 96 из 103
— Існує давня сила, яку Рада приховує від нас. Сила, яка тільки й чекає, щоб її використали. Але Рада тримає її під замком. Від нас і від будь-кого, хто має інше бачення майбутнього, ніж вони. Це поклоніння Туата де Дананн... це все смішно і геть застаріло.
Те, що він говорив, межувало з богохульством. Вшанування предків було невіддільною частиною всього нашого існування, адже саме вони подарували нам магію.
— Але ж ти походиш з родини Ради, Крі. Як можеш так говорити, коли сам хотів стати хранителем, щоб згодом посісти місце своїх батьків у Раді? — повільно запитала я.
Крі тільки похитав головою.
— Колись я захотів щось змінити. Я хотів допомагати пропагувати зміни, поки...
Він зупинився, і, здавалося, в його очах промайнув спогад, який він не хотів нам відкривати. За мить його погляд знову прояснився.
— Поки не зрозумів, що це ще не все. Ми були на порозі чогось великого, аж Фінн пригрозив усе зруйнувати, розповівши Баскервіль про те, над чим працював.
— Можна щось змінювати, не вдаючись до злочинних способів, Крі, — тихо сказала я.
Він прикипів поглядом до меча Нуада.
— Не те, що ми задумали. Шкода, що в тобі розвинулося це жахливе вміння, Зої. Інакше ми могли б переконати тебе приєднатися до нас.
Я підняла брову.
— Я ніколи не стала б на бік божевільних убивць. Без образ.
Крі глянув на мене, примруживши очі.
— Стеж за словами, проклята.
0, як мило. Цього разу мені дісталося це гарне прізвисько.
— Це ти писав погрози, — сказала Кенна, і Крі перевів погляд на неї.
— На жаль, ви не послухалися. Інакше ми не опинилися б у такій ситуації. Але мені починає здаватися, що ви тягнете час. Це вам нічого не дасть.
Мій пульс підскочив до небес, коли він попрямував прямо до нас.
Недовго думаючи, я кинулася до Кенни й стала перед ним.
— Обговорімо це, Крі. Будь ласка. Ми можемо домовитися.
Він скептично подивився на мене.
— Ти не можеш мені нічого запропонувати, банші.
Я панічно думала про те, як би безпечно витягнути нас із Кенною звідси. Потім дещо згадала. Про те, що мама сказала мені телефоном.
«Якщо хоча б один шматочок неправдивої інформації стане надбанням громадськості, це може мати серйозні наслідки, для нас». Вона сказала мені, що ми охороняємо скарби не просто так. І тут мені спало на думку те, що мало з’явитися значно раніше. Йшлося не про бої. Йшлося про щось більш руйнівне.
— Ти ж полюєш на всі чотири скарби, так? Ти хотів зробити копію меча Нуада, щоб підмінити артефакт у родині Ради, яка його охороняє, — повільно проказала я.
Щось промайнуло в погляді Крі. Він зупинився на півслові. Коли я глянула на Віолет і зрозуміла, що вона мов застигла, перетворившись на соляний стовп, сприйняла це як підтвердження. Вони справді хотіли пограбувати сім’ї членів Ради й замінити чотири священні скарби на копії.
— Втім, дечого я зовсім не розумію... Чому ти дав меч Бо? — продовжила я.
— Я мав переконатися, що Фінн справді зробив усе правильно, а не просто давав порожні обіцянки, — відповів Крі.
Він зробив іще один крок до нас. Магія всередині мене спалахнула, хвиля болю і бурхливих відчуттів пронеслася крізь мене.
Я мусила захистити Кенну. Це була моя головна мета.
Я випнула підборіддя.
— Відпусти її, і я допоможу тобі отримати чотири артефакти.
Крі знову зробив паузу.
— Вона бреше, — сказала Віолет.
— Не брешу, — прогарчала я.
— Ти забуваєш, що я знаю тебе все своє життя, Зої. Я бачу, коли ти блефуєш.
Я глянула на неї виснаженим поглядом.
— Ти й гадки не маєш, на що я здатна, Віолет.
Вона хотіла відповісти щось в’їдливе, але Крі її випередив.
— То що ти пропонуєш?
— Я допоможу тобі знайти чотири скарби та замінити їх на копії.
Я й близько не уявляла, як це зробити, але щоб урятувати Кенну від смерті, пообіцяла б йому майже що завгодно, байдуже, було це мені до снаги чи ні.
На мій подив, Крі голосно розсміявся. Він закинув голову назад і, здавалося, просто насолоджувався. Потім знову подивився на мене, підняв меч і похитав головою.
— У нас уже є план, Зої. Не забувай, що ми теж походимо з родини Ради. Тож тобі нічого нам запропонувати. Час прощатися.
На цих словах він підняв свій меч і приготувався до нападу. І тут розверзлося справжнє пекло.