Страница 40 из 103
На мить я захотіла вдаритися чолом об стільницю переді мною, оскільки було точно зарано для таких мук. Але потім опанувала себе, бо Ділан мав рацію. Це була допомога, якої я в нього просила, і протягом останніх кількох хвилин мені стало зрозуміло, що він володіє знаннями, які можуть бути корисними для мене. Тому я повинна скористатися цією ситуацією. Я перегорнула блокнот до нотаток, які зробила, й прокашлялася. Я почала підбивати підсумки щодо кожної статті та дослідження. Намагалася не дивитися на записані слова, але, здається, Ділан не був суворим. Тому ризикнула кілька разів глянути в записи, поки розповідала про процес скорботи в громаді та роль банші, а також описувала теорію бачення духів і зв’язок носіїв смертельних дарів із потойбічним світом. Він же пояснював мені, як інтерпретувати та розшифровувати повідомлення від духів, і доповнював мої підсумки про голосіння фактом, що деякі приступи в банші могли тривати від кількох секунд до кількох тижнів (о небеса, я сподіваюся, зі мною такого ніколи не трапиться). Коли пролунав дзвінок на перший урок, я не могла повірити, що наше додаткове заняття вже справді закінчилося. Здається, Ділан відчував те саме, бо глянув на свій телефон, тихо вилаявся і наступної миті схопився, не попрощавшись. Але все було нормально, бо урок минув краще, ніж я сподівалася.