Страница 37 из 61
— В ім’я Місяця, Вікс, він тигр, який хоче зробити тебе своєю самицею, вибачай за термінологію. До того ж Ніл повноцінний, у ньому грає сильна кров. Можливо, навіть кров майбутнього лідера. Як на мене, він і так проявляє чудеса витримки зі своїм-то характером. Заради тебе пригнічує свій гін і тримається в цей час осторонь, щоб ненароком не нашкодити. А це, між іншим, боляче. Він міг би переспати з будь-якою жінкою, аби лишень так не страждати, як робив раніше, але ні, йому потрібна саме ти. І зауваж, ти сама даєш йому зелене світло своєю поведінкою.
— Кейтлін, алло, яка самиця?! — обурилася Вікс, намагаючись не думати, чи є в сказаному частка правди. Бо якщо є, уся поведінка Ніла — цілком і повністю її провина. І тоді навіть реакція Маї мала сенс. — Так, того разу я, може, й облажалася. Але це було однісінький раз. На п’яну голову. До цього я ніколи не давала йому зеленого світла. Ми завжди про це лише жартували, і нам обом з того було комфортно. До того ж іще кілька місяців тому він вільно фліртував із кожною симпатичною дівчиною, коли ми ходили до клубу. Вони навіть лизалися по кутках!
— Дурко, він намагався змусити тебе ревнувати.
Очі Лисиці спантеличено округлилися на таке зауваження.
— Як я могла його ревнувати, якщо сприймала як друга? Друзі заслуговують на власне особисте життя без довгих носів інших у ньому. Крім того, я гадала, що так Ніл знімає тигрячу напругу, тому що відколи перестав це робити, запалюється, мов сірник буквально на кожний чих. — Вікс із розпачем глянула на тигролачку, а потім зосередилася на гладенькій тканині, що прикривала коліна. — Останнім часом його так накриває, що він лишає мені синці й рани. Крім того, Ніл дуже гостро почав реагувати на чоловіків навколо мене — на будь-кого, навіть на брата. І мене це турбує.
Лисиця підвела голову, встигнувши зчитати секундну стурбованість, що виринула й зникла в зелено-жовтих очах. Напевно, дарма вона про все розказала.
Щоб розвіяти напруження, дівчина поцікавилася:
— Думаєш, якщо ми поговоримо, не криючись, Ніл охолоне? Пояснить, що з ним відбувається?
Підхопивши чергове пасмо, Кейтлін спритно припасувала його до зачіски. Вона закусила нижню губу, вагаючись, чи варто їй озвучувати справжній стан речей.
— Та кажи вже! — не витримала Вікс. — Я нічим не можу зарадити, бо взагалі не розумію, що відбувається. Зараз я гадки не маю, як поводитися поруч із ним, щоб не спровокувати або гірше — не розсваритись ущент.
— Тільки не сердься, — якось розгублено почала жінка. — Те, що ти описала, стається між парами. Це вже не дружні стосунки й не жартівливий флірт. Ніл хоче показати іншим, що ти його. Тобто його єство
сприймає тебе як пару
. А хекситься він, бо не має схвалення з твого боку. Для нього це ніби натяк, що робить недостатньо, щоб ти визнала його як гідного. Навіть укус, про який ти згадала, — це бажання залишити на тобі мітку, щоб підтвердити парування, тобто формування пари. Після цього інші перевертні втратять до тебе цікавість. — Кейтлін похитала головою. — І чого цей дурник досі мовчить. Він же має розуміти, що для тебе всі ці дії, жести й запахи зовсім не очевидні.
Вікс зніяковіло закліпала, ковзаючи поглядом по косметиці, ні на чому не зупиняючись. Не на таке пояснення вона очікувала. Ой не на таке.
— Тобто він аж настільки серйозний щодо мене?
— Більш ніж, подружко. І хай як Ніл попервах віднікувався, розказуючи, що йому просто цікавий процес запечатування пустотників — тупішої відмазки в житті не чула, — я була права. Ти для нього жадана омега. Він піде на будь-що, якщо зробиш крок йому назустріч.
— Але, Лін-Лін, це... це... — Вікс відтягнула рукава халата, що прикривав оголене тіло, а потім, сильно вщипнувши себе за передпліччя, чи не вперше озвучила власні почування. — Це вже занадто! Я не готова до такого! Тим паче не відчуваю того самого! Він не може вирішувати такі питання одноосібно!
Помітивши, що у дівчини затрусилися губи, Кейтлін стиснула її плече. Тигролачка добре пам’ятала, як сильно Вікс уміє себе накручувати, як боїться пробувати щось нове, а ще більше — відмовляти, щоб не образити когось близького своїми словами чи діями. Навіть якщо потім сама ж і страждатиме.
— Ану не плакати! Чи це твій хитрий план, щоб змусити мене переробити тобі мейк?
Вікс пхикнула, швидко кліпаючи очима, щоб позбутися непроханих сліз.
— Це тобі за мою попечену голівку.
«І за правду, яку я спромоглася не помічати».
Дівчатам знадобилося ще пів години, щоб закінчити із зачіскою. Зрештою все довге пишне волосся Вікс було підняте і вкладене акуратними дрібними трояндами, серед яких де-не-де, мов листочки, проглядалися кучерики.
Лисиця встала з крісла, скидаючи з тендітних плечей халат. Шкіра відразу ж пішла сиротами від прохолоди, що гуляла кімнатою. Осіння холоднеча настирно лізла в усі шпарини. Дівчина зіщулилася, спостерігаючи, як Кейтлін розстібає блискавку на червоно-чорній сукні, що лежала на ліжку.
У двері постукали. Не дочекавшись дозволу власниці, до кімнати зазирнула голова Ніла.
— Ви ще дов... — з роззявленим ротом він замовк на півслові, пожадливо розглядаючи напівоголену Вікс.
Дівчина скрикнула, притисла руки до грудей і блискавично повернулася до дверей спиною. Схопивши капець, Кейтлін пожбурила ним у тигра.
— Від нетерплячки свербить чи що? Хто дозволив тобі запхнути свій писок за поріг?
— Але ж... — видавив Ніл, витріщаючись на чорне мереживо, що так спокусливо виглядало на світлій шкірі.
У хлопця полетів іще один капець, цього разу влучаючи в яблучко.
— Геть, я тобі сказала!
Ніби прокинувшись, тигр спішно зачинив двері, вигукуючи з десяток різноманітних вибачень. Кейтлін пробурмотіла під ніс щось дуже нехороше, нарешті розстібнувши до кінця змійку.
— Ні, ну серйозно, у нього вже діагноз, що носить твоє ім’я. Звідки й сміливість узялася!
Тигролачка допомогла дівчині влізти в сукню. Довга, пряма, з рукавами, що спускалися трохи нижче ліктя, вона була з чорного оксамиту, поверх якого тягнулися червоні вставки, що нагадували вогненні квіти. Сукня ідеально підкреслювала всі вигини дівочого стану, а чорні замшеві ботильйони з червоною підошвою та вигадливою чорно-червоною шнурівкою вигідно робили Лисицю на кілька сантиметрів вищою. Образ доповнювали рубінові лілеї-гвіздочки та срібний браслет, поцяткований рубінами. Прикраси дівчина знайшла у себе вдома, коли їздила за взуттям. «
Вони пасуватимуть до сукні, раз ти все одно зібралася на той прийом