Страница 32 из 61
Щойно дух чистяра розчинився у випарах нафталіну, майстриня ліниво сперлася на полицю, пильніше придивляючись до надприродників, що напевно хотіли покінчити з нею тут і зараз. Із того, що встиг їй розказати Рафаель, вона зрозуміла, що мала «приємність» спостерігати янгола, причетного до смерті Віксениного батька. Правда, виглядав він потріпано. Та й крила тепер темнішали вище половини, а не тільки на кінчиках. З обох боків від нього стояли ті, про чиє походження Алейн не бралася судити. Чоловіча постать скидалася на морокуна — демонічну істоту, яка дряпиною від своєї стріли витягувала на поверхню негативні емоції, що коли-небудь панували в серці жертви. От тільки це був не морокун, бо а) той ніколи не співпрацював би з пернатим; б) у морокунів шкіра біла, мов крейда, а в цього вкрита темними виразками. Те саме і з жінкою. Її можна було б назвати мавкою, якби не відсутність очей, чорні мітки на дистальних фалангах і пісок, що осипався зі шкіри з кожним порухом.
— Ми можемо зробити це швидко й без болю, — просипів псевдоморокун, чорним язиком облизуючи пласке вістря стріли, якою грався, ніби знуджений студент ручкою. Стріли не з ебоніту, а зі спресованої темряви, що брижила по краю, пориваючись розсіятися.
«Невже тіньове створіння?» — здивувалася про себе майстриня, а у відповідь кинула, дмухаючи на видовжені нігті:
— Те саме можу запропонувати вам. По одному чи всі разом?
Забулькотівши, наче болото, що поглинає в себе сторонній предмет, безока кинулася до вікланки. Проте підбігти впритул їй не пощастило — десь згори, мов каменюка, звалився обсидіановий згусток, придавивши нападницю до підлоги й затиснувши її шию в сталевих щелепах. Тишу сколихнуло грудне гарчання. Позаду янгола з’явилася постать в однострої з червоною горловиною.
— Вам не здається нечемним накидатися на беззахисну леді лиш за те, що вона проявила цікавість до інформації в коробці?
Замість відповіді чародійник із розмаху запустив у Неро чорну стрілу, стрибаючи за нею слідом. Вікланець відбив вістря, і стріла розсіялася в повітрі. Надприродники зчепилися, мнучи коробки та згинаючи полиці найближчої секції стелажа. Зі шкіри безокої прямо в морду Тіні зірвалася хмарина. Пантера затрусила головою, чхнула й позадкувала.
Підмайстер на мить утратив концентрацію. Цього вистачило, щоб нова стріла заледве не проштрикнула йому грудей. Порятував ланцюг-блискавка, що спочатку обвився навколо ворожої руки, а потім начисто її відірвав. Кінцівка з досі затиснутою в ній стрілою полетіла додолу. Неро підхопив її, крутнувся. Чорне вістря пройшло крізь горло темного надприродника. Той спробував затиснути рану, проте Рафаель не дав. На бетонну підлогу полетіла друга рука, а слідом і голова. Розірване тіло засмикалося й почало розлазитися по підлозі чорним туманом.
Передсмертні конвульсії спільника додали янголу рішучості. Він іще раз спробував ударити Алейн одночасно з безокою. Коли нічого не вийшло, надприродник здався й дременув до виходу. Сутінь на секунду спалахнула вогнем, який пожадливо накинувся на пір’я втікача. Проте янгол несинхронно замахав крилами, і вогонь перекинувся на коробки обабіч проходу. Картон затріщав, піддаючись стихії.
— Сніговице, гаси! — закричав Рафаель, кидаючись із Неро навперейми безокій.
Не вагаючись, надприродниця метнулася в полум’я за мить до того, як майстриня закликала сніжний буревій. Хлопці загальмували вже перед купкою землі, що парувала.
— І що це було? — скривився підмайстер, розсуваючи рештки носаком. Від жінки лишилися тільки попіл і тонкий уламок дзеркала.
— Або самовбивця, або експеримент, якому зоставалося недовго.
Коли вітряниця стихла, з-за рогу з’явився захеканий Суавінґ. Наздогнати янгола йому не вдалося. Той вибіг назовні й ніби крізь землю провалився.
— Драґоне, зовсім мізки поплавилися? Ти чим думав, коли закликав вогонь у місці, де саме повітря може спалахнути, мов сірник? Як ми тоді чистярам пояснювали б спалений склад? — гаркнула Алейн, латаючи вічним льодом в однострої кілька дрібних дірок, що лишив їй на пам’ять янгол.
— Я всього лише хотів його зупинити. Хто ж знав, що він так легко скине моє полум’я.
— Зупинити він хотів... Та якби ти вхопив його за крило, толку було б більше!
— Сестрице, заспокойся. Беремо коробки й ушиваємося звідси, поки сюди ніхто не навідався.
Вікланка покосилася на Рафаеля очима, повними образи, але побачивши його пошарпаний одяг, передумала продовжувати. До того як прийти їй на поміч, вони з Неро вже точно мали з кимось сутичку. По неї що, цілий загін прислали, аби лише не дати докопатися до правди?
Дівчина нашвидкуруч оглянула надписи, лаштуючись ухопити найбільшу коробку, коли Неро, який виглядав набагато гірше майстра, відштовхнув її геть.
— Ви можете взяти щось легше.
Та легшого не знайшлося. Інші дві коробки вже взяли хлопці. І так завжди. Усі підлеглі двох величезних кланів поголовно аж до нудоти рвалися її оберігати. А щоб їх хекси драли, вона вісімсотрічна вікланка, яка може дати раду й небезпечнішим речам, ніж пара тридцятикілограмових коробок!
Натомість майстриня лише стомлено видихнула:
— Краще всередині дійсно було б щось цінне.
***
— Мінерва просила фото або речі членів сім’ї. Знайшли хоч щось? — запитав Рафаель, додивляючись стос паперів, серед яких не виявилося нічого цікавого. Безликі рахунки за комунальні послуги, документи на машину, грамоти — звісно, на них стояли імена, але вони нічого не давали. А ще були висновки чистярів, відповідно до яких у будинку дійсно загинуло четверо осіб: одна на першому поверсі й троє на третьому — без уточнень і деталей. Правда, до висновків додавалися фото, що підтверджували слова Неро щодо плям на підлозі ігрової кімнати. Там справді заживо згоріли двоє, зважаючи на розміри останків — діти. Однак Віксена вижила. Хто ж тоді помер замість неї? Чи чистярі за наказом НІКС інсценували її смерть, щоб ніхто не причепився?
Алейн випірнула з коробки, що займала чверть заднього сидіння, тримаючи на пальці браслет із помаранчевими намистинами. Майстер кивнув і з надією глянув на Неро. Той уже добрих п’ять хвилин знову й знову сканував одну сторінку. Шок на його обличчі по черзі змінювали недовіра, задума і зрештою захват.
— Неро, що там у тебе? — не витримав Рафаель.
—
Кривавий феєрверк