Страница 22 из 61
— Яйця Мінливця, сестро, ну не можна ж так, — Кай скуйовдив своє й без того розпатлане волосся, а потім легенько штовхнув темно-вишневу голову вже нормальними пальцями. — Я було подумав, тебе тут на запчастини розчленували. Ніколи не чув, щоб хтось так страшно кричав.
— Вона тобі не сестра! — враз наїжачився Різ.
Ніл став перед ним, височіючи, мов скеля, і лишаючись абсолютно нерухомим. Тигр аналізував і вичікував, лише хвилиною пізніше простягнувши хлопцю руку.
— Вибачай,
брате Вікс
, але другом нашого Прайду вона стала задовго до твоєї появи. Тому подобається тобі це чи ні — раджу змиритися. Ми нікуди не подінемося. Я так точно.
— Різерд, — відрекомендувався хлопець, зрештою хапаючись за долоню. Убивчий потиск тигра змусив його скривитися. — А ти, значить, той самий
друг,
якому я, напевно, маю подякувати
за нібито порятунок
сестри.
— Ну то подякуй, — низьким голосом зауважив Ніл.
Вікс закотила догори очі й скривилася, стираючи залишки сліз.
— Хлопці, що ви робите? Не встигли зустрітися, а вже показуєте зуби. Різе, Ніл мій
найкращий друг
, не стався до нього так упереджено. Він справді мене рятував, поки тебе не було. Буквально. І не раз. А ти, Ніле, не наступай на ті самі граблі. Різ мій брат, а не... ну ти й сам зрозумів.
Тигр стиснув губи у вузьку лінію й похнюпив голову. Хвостатий на таку реакцію втішено хмикнув.
— Вибач, сестричко. Слухай... Ніле, так? Без образ, — здвигнув плечима Різ і на знак примирення поцікавився: — Як щодо познайомитися ближче? — Тигр напружено кивнув, очікуючи нового під’юджування, однак того не послідувало. — Завтра відбудеться благодійний прийом, який допомагає влаштовувати моя наречена. Чому тобі не прийти б як кавалеру Вікс? Заодно й перезнайомимося всі. Тетяна тільки й чекає цієї миті. — Різ усміхнувся сестрі. — Вона вже розробила для вас детальний план на цілий шопінговий вікенд.
— Я не думаю, що це хороша ідея... — почала було Лисиця.
— Ну давай, — перебив її Ніл.
Вікс несхвально подивилася на хлопця.
— Брате, а ти певний, що переживеш кілька годин у тісному костюмі, який так ненавидиш? — із сумнівом протягнув Кай. — В оточенні різноманітних парфумів, кремів і лаку для волосся?
— Простіше простого, — сковтнув побратим.
— Ніле, — покликала Лисиця, а коли хлопець подивився на неї, поблажливо всміхнулася. Він ображався, але Вікс ніяк не могла збагнути, на що саме. — Не силуй себе. Ти лишишся моїм другом, навіть якщо ви з Різом не знайдете спільної мови.
— Але я справді хотів би порозумітися. Ти нарешті знайшла свою родину. А я...
хочу бути частиною твоєї сім’ї
. — Тигр рвучко потер зовнішнім боком руки щоку. Вікс кліпнула, і тут її осяяло. Прокляття, він що, вважав, що вони в стосунках? — До того ж тобі не завадило б відволіктися. Ми вже давним-давно нікуди не виходили.
— Після останнього
давним-давно
все понеслося хексі в одне місце. Крім того, минуло всього три дні, відколи я...
зробила непоправне
. Гадаєш, мені зараз конче потрібне свято? — Здригнувшись, дівчина вчепилася нігтями в зап’ясток, який намагалася порізати. Вона ніби знову опинилася на самоті в темній кімнаті. Дихати стало важко. — Та й наречена Різа, найімовірніше, буде зайнята, раз вона організаторка. Тож познайомитися ми можемо в будь-який інший час, за менш нервових
для мене
обставин.
Уява яскраво намалювала кагал невідомих людей, які питимуть, галдітимуть, зачіпатимуть її та, цілком можливо, хотітимуть заговорити або познайомитися. Лисицю пересмикнуло від огиди.
На поміч Нілу прийшов Різ. Він зробив крок до дівчини, поклавши долоню їй на плече. Дрібні зморшки в кутиках очей видавали його радісний настрій. Вікс знову огорнуло відчуття захищеності.
— Тільки не кажи, що боїшся уваги до своєї скромної персони. У моїх спогадах сестричка не уникала можливостей задля розширення кола шанувальників. Ти купалася в увазі інших і діставала від цього масу задоволення.
Лисиця фиркнула, досі не розуміючи, наскільки протилежною була маленька Еллі дорослій Вікс. Різні люди, не інакше.
— Зараз мені цього не треба. Це обтяжливо й виснажує.
— Дарма, — не погоджувався брат. — Ти затьмариш більшість розцяцькованих багатійок, варто лише волосся розпустити.
Бажаючи продемонструвати вау-ефект тієї самої миті, Різ потягнувся до бірюзової резинки. Лисиця перехопила його пальці, притьмом відтягуючи їх геть. Відчуття розпущеного волосся не подобалося їй так само сильно, як і доторк чужих рук, що норовили погладити або смикнути. Брат розчаровано зітхнув.
— Що, хотів перевірити, чиї кучері виглядають симпатичніше? — шпигнув Кай. Він обійняв подругу за плечі, змовницьки підморгнув, накручуючи на палець кінець хвостика, і тоном найавторитетнішого фахівця сказав: — Вибачай, чуваче, але ти в прольоті. Як порівняти з шерсткою Вікс, твоя виглядає миршавенько.
Вікс вишкірилася. Бажання заїхати Каю по ребрах змилося хвилею лестощів. Вона навіть дозволила йому й далі гратися з її волоссям. Ніл стиснув за спиною кулаки, зненацька пригадавши слова Маї.
Різ витягнув свій хвіст із кілець шарфа й тужливо пропустив пасма поміж пальців. Червонясте волосся справді виглядало тьмяним і неживим.
— Усе-таки знову доведеться обрізати й користуватися накладним. Хоча з твоєю появою, Мишеня, можливо, щось зміниться. Тож не ставте на мені хрест завчасно.
— Дешевенька відмазка, але най буде.
Кай торкнувся вказівним і середнім пальцями скроні. Усі четверо заусміхалися й рушили на вихід, лишаючи котедж на поталу обіймам самоти.
***
Порожнім поглядом Рафаель спостерігав за тим, як заклиначка Мейв оглядала кухню котеджу з вигорілим третім поверхом. Вони шукали місцину, де можна напнути сітку минувшості, що розповість про так званий напад ніксівців.
Крик Віксени досі лунав у вухах. У ньому концентрувалася вся вікова скорбота, але найгіршим було те, що плач присвячувався Тео. Рафаель не міг пояснити, звідки він це взяв. Його душа резонувала на цей плач, змушуючи впасти на коліна й, обхопивши голову, захлинатися від сліз. Лідія, яка в цей час стояла поруч, думала, що майстер помирає, настільки шокуючим було це видовище. А підмайстриня ж бо бачила його зі сріблом у грудях і сльозами Юнони в крові, але, за її словами, сьогоднішня агонія й близько не стояла.
— Майстре Рафаелю, можливо, вам варто відпочити?