Unknown

Вона обмірковувала свої варіанти. Попросити його зателефонувати 9-1-1 і попросити найближчих патрульних поїхати до квартири Гло? Диспетчер побачить, що дзвінок надійшов з лікарні, а не з ФБР. Вона не могла показати абоненту своє посвідчення і не мала можливості підтвердити свою особу, не пройшовши через безліч кроків, на які зайнятий диспетчер, можливо, не захоче звертати увагу.

Її розум працював, намагаючись придумати альтернативи.

Вона не могла просто подзвонити про замінування, щоб евакуювали будівлю Гло. По-перше, це злочин, а по-друге, медсестра вирвала б телефон з її рук і сказала б диспетчеру, що вона бреше. Такий трюк також припинив би будь-яку співпрацю з його боку і міг би призвести до того, що вона опинилася б у чотирьох точках, прив'язаною до каталки.

Найшвидшим способом було б повідомити її боса, який міг би задіяти всі види ресурсів за лічені хвилини.

-Тоді ти зроби це, - сказала вона медбрату у відчаї. -Зателефонуйте до північного поліцейського відділку Мідтауна на Західній 54-й вулиці. Скажіть тому, хто за столом, що спеціальний агент ФБР Вега хоче поговорити зі спеціальним відповідальним агентом Стівом Ву. Він і кілька детективів поліції Нью-Йорка будуть у зоні огляду, спостерігатимуть за однією з кімнат для допитів.

З таким виглядом, ніби він діяв всупереч власному розуму, медсестра взяла телефон, що стояв поруч, і натиснув кнопку, яка з'єднала його з лікарняним комутатором.

-Можете з'єднати мене з північною дільницею Мідтауна?- Він зробив паузу. -Хтось, хто називає себе агентом ФБР, хоче, щоб я подзвонила йому.- Він підняв на неї очі. -Я знаю. Вона каже, що це терміново.

Вона чекала цілу вічність, думаючи про Гло. Чи був вбивця вже в її квартирі? Чи був він з нею зараз? Вона знову глянула на годинник.

Медбрат нарешті отримав відповідь і окреслив ситуацію. Навіть не чуючи іншої сторони розмови, Дені зрозуміла, що це ні до чого не призведе. Вона боролася з бажанням вирвати слухавку з його рук і закричати в неї.

-Попросіть керівника, - закликала вона.

Він закотив очі.

-Я розмовляю з черговим сержантом. Він начальник.

Вона досягла своєї межі.

-Скажи сержанту, щоб записав цю інформацію, - сказала вона. -Спеціальний агент Вега їде до квартири Глорії Гомес.- Вона почекала, поки медбрат повторить її слова, а потім процідила адресу Гло. -Детектив Марк Флінт, прокурор Стів Ву та інші детективи відділу вбивств зараз у кімнаті для допитів з ув'язненою. Передайте їм, що я вважаю, що пані Гомес все ще в небезпеці. Я їду до неї додому, щоб перевірити, як вона там.

Медбрат передала інформацію, а потім повернулася до неї.

-Сержант вимагає пояснень про те, що відбувається. Хто така Глорія Гомес і який ув'язнений перебуває під вартою?

Вона не збиралася стояти там наступні півгодини, переказуючи сержантові подробиці тривалого розслідування. Не тоді, коли він міг просто повторити її повідомлення комусь, хто зрозумів би його миттєво. Не тоді, коли Гло могла боротися за своє життя прямо зараз. До квартири було трохи більше півмилі пішки. Рано вранці тротуари та вулиці були відносно порожніми. Вона могла б добігти туди менш ніж за три хвилини, не хвилюючись, що її розчавить машина.

-Я йду звідси,- сказала вона медбратові.

Ву або отримає її повідомлення, або ні. Підкріплення або прийде, або ні. У будь-якому разі, вона збиралася захищати Гло, доки вони не з'ясують, що відбувається. Вона розвернулася на підборах і вийшла, залишивши медбрата і чергового сержанта розбиратися з бюрократичною тяганиною.

Вона закінчила говорити.