Добавить в цитаты Настройки чтения

Страница 64 из 118

Вона схопила його за передпліччя і підтягнула ближче - контрінтуїтивний маневр, який застав його зненацька, що дозволило їй завдати удару ліктем у щелепу. Його голова відкинулася назад, і він впав на неї, втративши свідомість.

-Чорт забирай, Вега, - сказав Флінт. -Ти могла би дозволити нам допомогти.

-Ви можете допомогти, якщо знімете з мене цього сучого син, - сказала вона, задихаючись з-під його інертної маси. -І нам потрібно перевірити його життєві показники.

Переслідувач вже приходив до тями. Він замахнувся на Флінта, який разом з агентами під прикриттям заламав йому руки за спину і надягнув наручники.

Вона здивувалася, побачивши, що Ву йде до неї, а потім зрозуміла, що не повинна була цього робити. На відміну від більшості відповідальних спецагентів, він знаходив будь-яку можливість вийти в поле, і ця операція була досить важливою, щоб дати йому гарний привід.

Він простягнув руку і підняв її на ноги.

-Хороша робота, Вега.

-Захоплення було найлегшою частиною, - каже вона. -Влізти в обтягуючі легінси Гло було справжнім випробуванням.

Він почав сміятися, потім звузив очі.

-У тебе кров.

Вона простежила за його поглядом і опустила погляд на своє ліве плече. Звісно, цівка крові сочилася крізь розрізану тканину сорочки з леопардовим принтом Гло. Вона закрутилася, гукаючи інших.

-У нього ніж.

Флінт підняв шестидюймовий складаний ніж у руці в латексних рукавичках.

-Вже забрав його в нього.

Багряна смуга заляпала гострий край леза. В агонії бійки вона встигла зареєструвати зброю, але не відчула, як вона врізалася в неї.

-Треба накласти шви, - сказав Ву. -І тобі краще зробити щеплення від правця і здати аналізи. -Його очі зустрілися з її очима. -Я попрошу агента відвезти тебе до відділення швидкої допомоги.

Вона не хотіла годинами сидіти в лікарні, поки решта команди допитувала переслідувача Гло - чоловіка, який міг виявитися серійним вбивцею, що вже одного разу вислизнув з їхніх тенет.

-Заклейте рану пластиром, - сказала вона. -Зі мною все буде гаразд.

Його очі звузилися.

-Чи ти волієш їхати в кареті швидкої допомоги? Тому що це ваш інший варіант.

-Це подряпина, - сказала вона. -Бувало й гірше, але я все одно виконувала свою місію.

-Тоді ти була військовою, - відповів Ву. - Зараз ви працюєте у ФБР, і у нас є політика щодо травм, отриманих при виконанні службових обов'язків. -Його тон загострився.-Дозвольте мені пояснити так, щоб ви зрозуміли. Я віддаю вам прямий наказ. Не повертайтеся до виконання обов'язків, доки лікар не огляне вашу рвану рану. Я ясно висловився?

-Так, сер.

Ву підняв руку, щоб подати сигнал одному з агентів, який підбіг до них.

-Відвезіть її в лікарню, - сказав він, а потім повернувся до Веги. -Дайте мені знати, що скаже лікар. -Його голос пом'якшав. -Я хочу бути впевненим, що з тобою все гаразд.

Вона пішла за агентом до його машини, яка була припаркована кварталом нижче. Затуливши долонею рану на руці, яка тепер вільно кровоточила, вона вилаялася собі під ніс і залізла в седан без розпізнавальних знаків.

Коли вони від'їхали від бордюру, вона озирнулася і побачила, що решта її команди веде закутого в наручники ув'язненого до транспортного засобу, який під'їхав з місця збору вниз по вулиці.

Її охопило розчарування. Гло була і розумною, і спостережливою. Її позитивна ідентифікація переслідувача, разом з його поведінкою сьогодні ввечері, склали солідну справу. Вони могли тримати підозрюваного годинами, ставлячи запитання і ловлячи його на брехні, повільно затягуючи сітку навколо нього, поки він не побачив виходу і, нарешті, не зізнався.

Але її не буде поруч, коли це станется.