Добавить в цитаты Настройки чтения

Страница 63 из 118

Глава 41

РОЗДІЛ 39

Дені чекала двадцять хвилин після від'їзду Гло в костюмі шеф-кухаря, стежачи за системою зв'язку, щоб переконатися, що команда забрала її благополучно. Перша фаза операції пройшла гладко. Настав час для другої фази. Вона скуйовдила довгу чорну перуку, витягнувши пасма волосся вперед, щоб прикрити частину обличчя, розраховуючи на те, що темрява приховає решту рис обличчя.

-Це Вега. -Вона говорила ледь чутно, але досить голосно, щоб бездротовий мікрофон міг вловити передачу. -Я йду через задній вхід.

-Підтверджую.- Відповідь Флінта чітко пролунала в її навушнику. -Команда Альфа підбере вас.

Їй знадобилося менше хвилини, щоб відчути це. Вона не бачила, що за нею хтось спостерігає, але відчувала на собі вагу чийогось погляду. Вона змусила себе продовжувати імітувати ходу Гло, яку вони вдвох відпрацьовували в оранжереї. Вона тримала голову трохи нахиленою вперед, але при цьому кидала очима вліво і вправо, вбираючи в себе якомога більше периферійного зору.

-Таке відчуття, що за мною хтось спостерігає, - сказала вона, а потім додала: -Крім вас усіх, звичайно.

Вона навмисно уникала дивитися на безхатченка, який шкандибав поруч з нею цілий квартал, а потім повернув на іншу вулицю. На той час жінка, що вигулювала лабрадора, пройшла повз неї, тримаючись поруч, поки її не змінив молодий чоловік у мішкуватій футболці зі скейтбордом. Жоден з них не затримувався біля неї надовго, але будь-хто з них міг поспішити на допомогу, якби виникла потреба.

Не те, щоб вона їй могла знадобитися. Вона була впевнена, що Ву вибрав її для цього завдання через її підготовку в спецназі, і нічого більше. Вони всі бачили, як вона впоралася з трьома нападниками кілька днів тому, і вони бачили відео, де вона робила набагато гірше під час свого останнього завдання.

-Я декого бачу, - сказав один з її колег-агентів по системі зв'язку. -Білий чоловік, темне волосся, близько тридцяти років, зріст шість футів, вага двісті фунтів, одягнений у чорну футболку і сині джинси. -Коротка пауза. -Він за двадцять футів позаду Веги. Але не надто близько - він обережний.

Дені не відчула близькості чоловіка, що свідчило про те, що він не був аматором.

-Не зважайте на моє останнє зауваження, - сказав агент. -Об'єкт повернув на іншу вулицю.

Саме тому вона повинна була продовжувати грати свою роль, поки переслідувач не зробить хід. Купа копів, що накинулася на невинну перехожу, не лише поставила б їх усіх не по той бік столу на засіданні комісії, але й зруйнувала б їхній найкращий - і, можливо, єдиний - шанс зловити злочинця до того, як він заподіє шкоду ще комусь. Вона продовжувала йти звичним маршрутом Глорії ще десять хвилин до наступної передачі.

-Він повернувся.

Дені зробила свідоме зусилля, щоб не поспішати, коли почула зловісні слова.

-Мабуть, пройшов по паралельному кварталу і зрізав тут, - продовжував голос.-До біса розумно.

Вона погодилася. Цей маневр слугував двом цілям: жінці, яку він переслідував, було складніше помітити, що він її переслідує, а також йому було легше визначити, хто за ним стежить.

Почувся голос детектива поліції Нью-Йорка.

-Я подивлюся, чи зможе жертва впізнати його, як тільки ми його побачимо.

Це було частиною плану. Вздовж маршруту Дені припаркувався детектив, а Гло сиділа на задньому сидінні. Він давав їй бінокль, оснащений новітнім приладом нічного бачення, який був повнокольоровим і дозволяв бачити все, як серед білого дня. Вона дивилася на того, хто переслідував Дені, і казала, що це її переслідувач.

Дені пройшла повз місце, де, як вона знала, на неї чекав Гло в машині детектива без розпізнавальних знаків. Вона навмисно сповільнила крок, перевіряючи взуття, ніби ненароком наступила на жуйку, щоб Гло міг добре роздивитися того, хто її переслідував.

-Це він, - пролунав у навушнику голос детектива. – Жертва впізнала.

Вона чула його важкі кроки поміж шумом проїжджаючих машин. Кинувши погляд через плече, вона оцінила відстань між ними, готуючись до захоплення. Між високими будинками пронісся порив вітру, підхопивши її волосся. Довгі пасма відкинуло назад, відкриваючи її обличчя широкому променю фар вантажівки, що проїжджала повз. Вона почула нецензурну лайку за спиною і обернулася, щоб побачити, як підозрюваний кинувся навтьоки.

Вона потягнулася до свого посвідчення.

-Стояти, ФБР!

Він прискорився, і вона побігла за ним. Він був у досить хорошій формі і керувався страхом. Він повернув ліворуч, перебігаючи дорогу. Він прямував прямо до автобуса і не показував жодних ознак зупинки.

-Обережно!- крикнула Дені, за кілька метрів позаду нього.

Водій автобуса натиснув на клаксон і різко загальмував, від чого масивний транспортний засіб хитнуло вбік, і він зіткнувся з порожніми припаркованими автомобілями, що стояли на дальньому боці вулиці.

Хаос підштовхнув чоловіка до бігу, і він проскочив автобус на кілька сантиметрів, перекривши Дені можливість побачити, як він відступає. Шини заскрипіли, автобус занесло, і він здригнувся, зупинившись. Цілковито зосередившись на своїй мішені, Дені оббігла автобус ззаду і встигла побачити, як підозрюваний зник за кварталом.

Какофонія голосів вибухнула в її вухах, коли агенти і поліцейські назвали свої місця розташування і приєдналися до полювання. Ніхто не очікував, що він здійснить суїцидальний пробіг через затори, але вони швидко відновили свої позиції, і Дені очолила їх.

Вона завернула за ріг і побачила, як він намагається відчинити двері одного з будинків, але вони були замкнені в цю пізню годину. Він перейшов до наступного під'їзду, але безрезультатно. Він кинув через плече широко розплющений погляд і знову кинувся бігти. Він втратив дорогоцінні секунди, намагаючись потрапити всередину будівлі, даючи їй останній шанс зловити його.

Він був швидким, але вона мала не лише швидкість, а й витривалість. За лічені секунди вона стрибнула йому на спину, поваливши його на асфальт.

До неї наближалися кроки, поки вона боролася з кремезним чоловіком, яким керували паніка, лють або поєднання обох цих почуттів. Вони звалилися в купу, дряпаючись і шкрябаючись. Він заніс м'ясистий кулак до її обличчя, але вона ухилилася від удару, вивернувшись. Кулак замахнувся ще раз, і вона на мить вловила блиск металу, перш ніж він з'єднався з її лівою рукою.