Дорога мама

— Ще не дружину, — сухо зауважила Марія.

— Але сподіваюся, що скоро.

У цей момент до кімнати повернулася Алексіс.

— Про що розмовляєте?

— Про майбутнє, — відповіла Марія.

— Сподіваюся, не про моє майбутнє без моєї участі?

— Алексіс! — обурилася мати.

— Що? Я лише уточнюю.

Хасан стримав усмішку.

— Твоя мама хотіла переконатися, що ми з тобою все обговорили.

Алексіс перевела погляд на матір.

— І ти вирішила перевірити це через Хасана, а не запитати мене?

— Я маю право хвилюватися за доньку!

— Маєш. Але хвилювання не означає, що потрібно вигадувати за мене думки й почуття.

Марія підвелася.

— Колись ти зрозумієш, що я мала рацію!

— Можливо, — відповіла Алексіс. — Але якщо це станеться, я сама тобі про це скажу.

Марія пішла на кухню, грюкнувши дверима.

Хасан подивився на Алексіс.

— Вона завжди так?

— Ні. Іноді ще гірше. - сухо відповіла Алексіс. Їй було боляче усвідомлювати, що власна мати намагається посіяти недовіру між нею та людиною, яку вона кохає.

Хасан узяв її за руку.

— Послухай мене. Я не хочу, щоб через мене ти сварилася з родиною.

— А я не хочу, щоб через мою родину ти сумнівався в мені.

— Тоді домовимося про одне.

— Про що?

— Якщо хтось скаже комусь із нас, що інший нібито щось думає, відчуває або приховує, ми спочатку поговоримо між собою.

— Навіть якщо це скаже моя мати?

— Особливо якщо це скаже твоя мати.

Алексіс усміхнулася.

— Домовилися.

За два дні до весілля до Харкова зі Стамбула приїхали батьки Хасана, Ерен і Лейла, його брат Карим з дружиною та сином, та сестри Селін і Айдан.

А до будинку Василіадіс завітала сестра Марії, Стелла, разом зі своєю двадцятирічною донькою Сабріною.

Родина Василіадіс була готова до гостей, але навіть найкраща підготовка не могла врятувати дім від того, що почалося після їхнього приїзду.

Спочатку виникла черга до ванної кімнати.

Потім з’ясувалося, що дві валізи стоять саме там, де Янніс звик залишати взуття.

Далі Сабріна зайшла до кімнати Алексіс без стуку й забрала з туалетного столика парфуми.

— Сабріно! — вигукнула Алексіс, побачивши це. — Ти можеш хоча б раз постукати перед тим, як заходити?

— А що такого? Ми ж родичі!

— Родинні зв’язки не перетворюють мою кімнату на громадський транспорт.

— Я лише взяла парфуми!

— Без дозволу.

— Ти така жадібна!

Алексіс простягнула руку.

— Парфуми.

Сабріна неохоче повернула флакон.

— Тобі що, шкода?

— Мені шкода, що тобі доводиться вчитися елементарної ввічливості в двадцять років.

Сабріна образилася й вибігла з кімнати.

За кілька хвилин з’явилася Стелла.

Це була жінка з гучним голосом, різкими манерами й звичкою супроводжувати майже кожну думку лайкою. Вона могла говорити українською, хоча її грецький акцент був виразним.

— Алексіс, чого ти накинулася на дитину?

— На яку дитину? Їй двадцять років, тітко Стелла.

— І що? Для мене вона все одно дитина!

— Тоді, можливо, варто навчити її стукати у двері, перш ніж заходити, а також не брати чужі речі.

— Господи, які ми ніжні! — фиркнула Стелла. — У наш час ніхто через такі дрібниці не влаштовував трагедій.

— У ваш час, мабуть, і замки на дверях були для краси, — відповіла Алексіс.

Стелла роззявила рота.

— Ти чула, що вона сказала, Маріє?!

Марія з’явилася в коридорі саме вчасно, щоб почути останню репліку.

— Алексіс, не починай сварку з першого дня!

— Я її не починала. Я лише попросила не брати мої речі без дозволу.

— Могла б сказати це спокійніше.

— Наступного разу напишу офіційного листа в трьох примірниках.

Делія, яка стояла біля сходів, прикрила рот рукою, щоб не розсміятися.

— А один примірник відправимо до Міністерства родинних справ, — прошепотіла вона.

Алексіс ледь стримала усмішку.

Марія почула їхній шепіт і роздратовано подивилася на молодшу доньку.

— Делія, не підтакуй сестрі!

— Я не підтакую. Я просто підтримую документообіг.

Цього разу засміявся навіть Янніс, який саме ніс із кухні тацю з чашками.

— Дівчата, будь ласка, — попросив він, — хоча б до весілля залиште мені трохи нервів. Я хочу дожити до моменту, коли зможу офіційно називати Хасана своїм зятем.

— Якщо так триватиме й далі, тату, ти ще й медаль за мужність отримаєш, — сказала Алексіс.

— Я волів би отримати вихідний.

Попри жарти, побутові конфлікти виникали постійно. Сабріна залишала свої речі де завгодно, займала ванну кімнату на годину, а потім обурювалася, що хтось поспішає. Стелла курила біля відчиненого вікна, голосно розмовляла телефоном і часом поводилася так, наче весь будинок належав їй.

Делія намагалася не загострювати ситуацію. Алексіс же не збиралася мовчати, коли хтось порушував її особисті межі.

Це лише посилювало напруження.

Марія, яка сама не могла порозумітися зі старшою донькою, часом використовувала поведінку Сабріни як привід для нових зауважень.

— Ось бачиш, Алексіс, — говорила вона, — як важливо бути терплячою до родичів.

— Мамо, терпіння не означає, що потрібно дозволяти людям витирати об тебе ноги.

— Ти перебільшуєш!

— А ти плутаєш гостинність із відсутністю правил.

Янніс лише зітхав. Він любив родину, але вже починав підозрювати, що після весілля йому знадобиться не відпустка, а санаторій.

Попри всі суперечки, підготовка до весілля тривала.

За східною традицією напередодні весілля нареченої влаштовують ніч хни — особливий вечір, присвячений прощанню з дівочим життям і побажанням щастя майбутньому подружжю.

Алексіс хотіла, щоб цей вечір був не просто красивою церемонією, а справжньою нагодою познайомитися ближче з родиною Хасана.

Тому вона запросила Лейлу, Айдан, Селін і Айнуру — дружину Карима.

Лейла справила на Алексіс приємне враження ще до особистого знайомства. Хасан часто розповідав про матір, і тепер Алексіс могла побачити жінку, яка виховала чоловіка, якого вона кохала.

Лейла була повненькою, доглянутою жінкою з м’якими рисами обличчя, темними очима й густим світло-коричневим волоссям. У її погляді відчувалася спокійна впевненість людини, яка звикла відповідати за велику родину.

Коли Алексіс побачила її поруч із Хасаном, то відразу помітила їхню схожість: форму очей, високий лоб і характерний вираз обличчя. Проте в Лейли риси були м’якшими, а в Хасана — по- чоловічому, більш виразніше.

Селін та Айдан також були доглянутими молодими жінками з довгим темним волоссям. Вони мали різні характери, але обидві відразу поставилися до Алексіс тепло.