Страница 13 из 43
Геннадій
Дякую, тато. Піду вчити уроки. ( Пішов)
Матвій
Знаєш, Ліля, я так переймаюсь тим, що Геннадій, поряд з Христиною, також може зламатись...
Лілія ( в бік)
На що це Матвій натякає? Невже він хоче, що б Геннадій жив тут, у нашій з Матвієм квартирі? І тоді ця жахлива жінка Христина приходитиме навідати Геннадія сюди! Ну це вже ні! В моїй квартирі мені не потрібен весь цей зброд!(Матвію) Матвію, милий, твій син розумний хлопець, він поважає себе, та бачить на що стала схожа його матір, і він не дозволить собі так опуститись. Не переймайся, Геннадій влаштує своє життя добре, і ти сам про це знаєш. Ми всі бачимо, який Геннадій старанний у школі, він відмінник. ( гладе Матвія по руці заспокоюючи) Все буде добре, милий.
Дія друга
Сцена перша
Школа.
Геннадій та Денис під час перерви
Денис ( помічає, що у Геннадія розбита губа)
Гена, чому в тебе губа розбита?
Геннадій ( відводить погляд та відмахується)
Та так, нічого.
Денис ( в бік)
Можливо, Неллі права. Можливо, у родині Генадія, дійсно не все гаразд.(звертається до Геннадія) Скажи правду, у тебе вдома все гаразд? (ПАУЗА, Геннадій мовчить опустивши очі) Я не буду тебе зараз допитувати, якщо ти не хочеш про щось мені розповідати, можеш нічого не говорити. Але якщо ти матимеш бажання розповісти комусь про свої проблеми, пам'ятай, що завжди можеш розраховувати на мене. Ми ж з тобою друзі.
Геннадій
Дякую, Денис. ( дзвонить дзвоник, Геннадій йде на урок, Денис замислився і не помітив дзвоник на урок, до нього підходе Неллі)
Неллі
Денис, ти не чуєш дзвоник?
Денис
Дзвоник на урок був?
Неллі ( здивована)
Ти нічого не чув?
Денис
Здається, я задумався та не почув дзвоник.
Неллі
Про що ти задумався?
Денис
Геннадій прийшов до школи з розбитою губою. Схоже, ти мала рацію, в його житті є якійсь проблеми.
Неллі
А я тобі казала! Жіноча інтуїція ніколи не підводить.
Сцена друга
Квартира Матвія та Лілії
Геннадій приходе зі шкільних занять. Лілія у вітальні робить собі манікюр.
Лілія
О, Гена, привіт.
Геннадій
Привіт, Ліля.
Лілія
Ти, напевне, голодний. Ходімо на кухню. (йдуть до кухні, і Лілія насипає йому обід) Як пройшов твій день?
Геннадій
Добре. Я отримав високі оцінки.
Лілія
Дуже добре. ( коротка пауза) Знаєш, ти мене дивуєш, тому що, як правило, діти з неблагополучних родин, спостерігаючи за способом життя своїх батьків, стають такими самими, як і вони. Для таких дітей здається нормою постійні пиятства, бійки, скандали, та у дорослому житті вони переймають модель поведінки своїх батьків, я вже не кажу про гени... Що не кажи, а з генами також необхідно рахуватись. Особисто моє відношення до алкоголіків крайне негативне, я їх за людей не вважаю!
Геннадій
Ліля, навіщо ти мені це кажеш?
Лілія ( не щиро)
Ну, я подумала, що ти захочеш обговорити те, що робиться у твоїй родині...
Генадій
Ні, Ліля, я не хочу про це говорити.
Лілія
Я тебе розумію. Мені б також не хотілося б про це говорити, якби я була б на твоєму місці. Все-таки, мати - алкоголічка це такий сором... Мені б також як і тобі хотілося б поїхати до іншого міста, як найдалі від усіх. І я б поїхала!
Геннадій
Дякую за обід, Ліля. Піду вчити уроки.
Лілія (ехидно)
Будь ласка. ( Генадій йде) Сподіваюсь, він зрозумів, що йому тут не раді, і краще буде повернутись до родини! (дзвоник у двері. Лілія відчиняє, на порозі стоїть Христина)
Христина ( випивша)
О! Ось кого я б не хотіла бачити, так це тебе!
Лілія ( високомірно)
Так навіщо ти прийшла до мене додому, якщо ти не хочеш мене бачити?!
Христина
Я прийшла побачитись зі своїм сином!
Лілія
А ти впевнена у тому, що він хоче бачити тебе?! Твій син соромиться тебе, Геннадій вже й сам не знає, де від тебе сховатись! ( Христина штовхає Лілію та між ними відбувається бійка. Їхню сварку почув Геннадій та вибіг зі своєї кімнати, він розняв обох жінок)
Христина
Будь ти проклята, розлучниця! Це ти розбила мою родину!
Лілія
Якби ти була б хорошою дружиною, Матвій не залишив би тебе!
Геннадій ( веде Христину у під'їзд)
Мамо, заспокойся, я благаю тебе.
Христина
Я заспокоюсь лише тоді, коли ця Лілька буде страждати так само, як страждаю я!
Геннадій
Мамо, в тебе все гаразд?
Христина (плаче)
Та як в мене може бути все гаразд, якщо ти живеш не в себе вдома, а вдома у цієї гадюки!
Геннадій
Мамо, я живу вдома у свого батька!
Христина
І він також зрадник! Пам'ятай про те, що твій батько покинув тебе, коли ти був дитиною!
Геннадій
Мамо, я пам'ятаю про це.
Христина
Гена, синку, повертайся додому.
Геннадій
Не сьогодні мамо. (трохи подумавши) Я приїду у п'ятницю. Домовились?
Христина
Домовились, Гена. Я люблю тебе.
Геннадій
Я також люблю тебе, мамо. ( Христина йде. Геннадій заходить до квартири, та бачить, як Лілія дивиться у дзеркало) Лілія, ти в порядку?
Лілія
Так, Гена, я в порядку. ( коротка пауза) Гена, скажи, будь-ласка, своїй матері, що я не хочу бачити її у своїй квартирі.
Генадій
Так, я скажу їй про це.
Лілія
Я думаю, ти й сам розумієш, як це виглядає, коли приходять до чужої квартири, без запрошення, та ще й ображають власницю...
Геннадій (перебиває її)
Я зрозумів, Ліля. Я поговорю з мамою!
Лілія
Якщо вона звикла так себе поводити у своєму домі, це її справа, а у моєму домі живуть люди! І вони так себе не поводять. ( Геннадій йде до своєї кімнати)
Геннадій ( один )
Мені і тут не раді! Я завжди знав, що Лілія до мене погано ставиться, хоча й намагається бути ввічливою, однак від неї виходить лицемірство. Я й сам не хотів би тут появлятись, але ж йти мені нікуди! Тут ця Лілія всією своєю поведінкою дає зрозуміти, що не хоче мене бачити, а вдома - Станіслав з мамою весь час п'ють та з'ясовують стосунки! Мене все це так дістало! Як же я хочу поскоріше покинути це місто, що б більше ніколи не бачити цих людей... Також, я не розумію, з якої причини Лілія ненавидить мене. Так, вони з моєю мамою мають серйозний конфлікт, але ж я тут ні до чого! Це їх конфлікт, і нехай вони самі розбираються у цьому, навіщо відігруватись на мені? Я ні в чому не винен! А взагалі, чесно кажучи, Лілія мене також дратує, своїм лицемірством та брехливістю. І все - таки, якби не вона, мої батьки так і жили б разом, і все було б добре у нашій родині. ( чує голос Матвія ) О, тато повернувся з роботи, вийду привітаюсь. (виходить до коридору та бачить Лілію та Матвія)
Лілія
Привіт, милий, я маю для тебе гарну новину!
Матвій
Яку?
Лілія
Пам'ятаєш, в мене було легке нездужання.
Матвій
Так, я пам'ятаю. Ти зверталась до лікаря?
Лілія
Зверталась.
Матвій
І що тобі сказали у лікарні?
Лілія
А в лікарні мені сказали, що я вагітна.
Матвій (радіє)
Та ти що?
Лілія
Так! Я ще й тест на вагітність зробила, все підтвердилось.