Добавить в цитаты Настройки чтения

Страница 11 из 43

Денис

Ні. Геннадій ні про що мені не казав, я думаю, він має звичайну родину, як і у всіх.

Неллі

На мою думку, тобі не було б зайвим поцікавитись. Все - таки, ти друг Геннадія...

Денис

Неллі, це чужа родина! Я не маю звички втручатись у чуже життя!

Неллі ( образилась)

Я лише маю предположення, що Геннадій, можливо, має проблеми в родині, і тобі, як другу, не було б зайвим у нього поцікавитись!

Денис (злиться)

Чому ти завела цю розмову? Можливо, тобі подобається Геннадій і ти хотіла б з ним зустрічатись?

Неллі (обіймає Дениса)

Денис, якщо я скажу що ти дурень, ти будеш ображатись! Ні, я кохаю тебе, а Геннадія я поважаю, як твого друга. Просто, я бачу, що в його житті щось не ладне.

Денис

Що ти бачиш?

Неллі

Він часто ходить сонний та сумний

Денис

Я цього не помітив!

Неллі

А мені жіноча інтуїція підказує, що тут щось не так.

Денис (сміється)

Яка там може бути інтуїція!

Неллі

Ти даремно смієшся...

Сцена друга

Дім Геннадія та Христини.

Христина спить п'яна. Геннадій, подивившись на неї з відразою, йде до кухні.

Геннадій ( відкриває холодильник, та баче, що він пустий)

Вона знову нічого не купила з продуктів, а про пляшку не забула! Скоріше б скінчити вчитись у школі, вступити до інституту та поїхати подалі від цієї сімейки та подалі від цього міста! Чому інші діти мають нормальних батьків та нормальні сім'ї, а я маю це нещастя? У чому я винен? Я лише хочу мати нормальну маму, яка не п'є. Невже це багато?! Я це терплю вже шість років! Шість років тому мої батьки розлучились, тато одружився з Лілією, а мама після розлучення почала пиячити, а пізніше знайшла собі співмешканця Станіслава. Одразу, я зрадів, думав, що Станіслав нормальний чоловік і мама буде щаслива з ним. Але я помилявся! Станіслав виявився також алкоголіком і вони п'ють разом... Як же мені набридло таке життя! Постійні пияцтва, сварки та бійки... менi навіть друзів соромно запросити до себе у гості! Моя єдина надія - це шкільний диплом, з відміною, а потім я поїду до іншого міста, вступлю до інституту, вивчусь, знайду хорошу роботу та буду жити як нормальна людина, а ця сімейка нехай живе, як хоче! ( чує як прокидається Христина) О! Мати, здається прокинулась! Та невже!

Христина (заходить до кухні, та шукає щось для того, щоб похмелитись)

О! Гена, привіт. Ти давно повернувся зі школи?

Геннадій (роздратовано)

Не дуже! Мамо, ти, взагалі, хоча б іноді думаєш про мене?

Христина ( підкурюючи сигарету)

Звісно думаю, синку...

Геннадій

Про що ти думаєш, мамо? Про те, щоб випити сьогодні? Ну, зрозуміло, в тебе день без горілки, це день, прожитий даремно!

Христина ( плаче)

Як тобі не соромно таке казати матері?!

Геннадій

Це тобі повинно бути соромно! Я вертаюсь додому, після шкільних занять, голодний, холодильник пустий, про те, по всій квартирі розкидані пусті пляшки з під горілки та пива, накурено у квартирі, і ти спиш п'яна! ( Пішов)

Христина ( плаче)

Це Лілька у всьому винна! Це вона увела в мене чоловіка Матвія! Ми з ним добре жили, ми мали чудову родину, а коли з'явилась вона, все рухнуло! Матвій покинув мене та Гену, заради цієї молодої вертихвістки! Я не розумію, що він у ній знайшов і чим я гірша за неї! Як же я її ненавиджу! Я вкладала у Матвія всі свої сили, підтримувала його, коли він відкрив свою нотаріальну контору, я була поряд з цією людиною зі студентських років, народила йому сина. А ця Лілька прийшла на все готове, коли Матвій вже був успішною людиною, ця мерзота зруйнувала все моє життя! Я проклинаю її кожен день! Сподіваюсь, Матвій і її коли - небудь покине і піде до іншої жінки, щоб вона відчула на собі всі страждання, які вчинила мені! Я бажаю ій мучитись так само, як і я! Ні, я бажаю цієй Лільці мучитись у два рази сильніше, ніж мучусь я . Адже вона вчинила страждання не тільки мені, але й моєму синові. Так нехай їй віділлються, в першу чергу, дитячі сльози! ( заходе Станіслав з пивом та сушеною рибою, яку він обвісив навколо шиї, у зв'язці)

Станіслав ( присів за стіл)

Христина, ти чому з опухшими очима? Знову з похмілля?

Христина

Багато ти розумієш у моєму житті, Станіслав.

Станіслав (відкриває пляшку пива та розливає їх по стаканах)

А що тут розуміти? Ти вчора напилась, як завжди, зараз прокинулась і тобі потрібно похмелитись. Зараз вип'ємо і все буде добре. ( робе ковток пива)

Христина

Та пішов ти!

Станіслав

Що?! Ти це кажеш мені?! (хапає її за волосся) Я тебе питаю, ти це кажеш мені?!





Христина

Станіслав, відпусти мене!

Станіслав

Я з тобою нормально спілкуюсь, а ти грубиш мені!

Христина

Мені боляче!

Станіслав

Боляче тобі? Ти зараз дізнаєшся що таке біль! (б'є її кулаком в обличчя)

Христина ( плаче)

Ні! Досить!

Станіслав ( продовжує її бити)

Свободу відчула? Грубо спілкуватись зі мною почала?! Я тебе зараз взагалі вб'ю! Мало я тобі по морді дав, зараз ще добавлю! ( заходить Геннадій та кидається на Станіслава) Ах ти, щеня! Ти на кого руку підняв!

Геннадій

Не бий матір!

Станіслав

Я вас обох зараз вб'ю!

Христина ( стає між ними)

Не бий мого сина!

Станіслав

Нехай твій син йде жити до батька, і там свої права качає!

Геннадій

Йди жити до себе додому і там поводь себе так, як тобі хочеться! Ти живеш у моєму з мамою домі, на гроші моєї мами, і ще права свої диктуєш, а також б'єш її!

Станіслав

Ти мені ще дорікатимеш у чомусь?! Ах ти щеня!

Христина

Гена правий! Багато ти заробляєш на своєму ринку?!

Станіслав

А хто тобі горілку, пиво та цигарки купляє?!

Христина ( кривляється)

Ой, витратився,нещасний!

Станіслав

Добре, я піду! Ти мене більше ніколи не побачиш!

Христина

Йди геть, я тебе більше не можу бачити!

Станіслав пішов

Генадій ( обіймає Христину)

Мамусю, скажи, невже тобі самій приємно так жити?

Христина ( плаче також обіймаючи його)

Ні, синку, мені неприємно бачити кожен день цього виродка Станіслава, мені неприємно коли він приходить п'яний та брудний до нас додому, а також моє серце надривається, коли він ображає тебе.

Геннадій ( також плаче)

Мамусю, мені боляче бачити як це чучело Станіслав б'є тебе! Це продовжується вже шостий рік! Я не розумію, навіщо ти все це терпиш...

Христина

Це був останній скандал. Станіслава більше ніколи не буде у нашому житті.

Геннадій (у бік)

Ти завжди так кажеш, а потім приймаєш його знову.

Христина ( прикладає льод до ока)

Я сказала, це було в останнє! (дивиться у дзеркало) Синяк так і залишиться. Все! Досить терпіти ці п'яні сварки та бійки, я хочу жити як людина! Ось, як мені завтра йти на роботу?

Геннадій

Я можу піти до аптеки та купити мазь проти синяків, а також у супермаркеті що - небудь з продуктів.

Христина

Синяк вже проявляється. А продукти купи. ( дає йому гроші, Геннадій йде) Дійсно, скільки можна терпіти ці знущання? Шість років я терплю цього алкоголіка Станіслава! Він живе практично за мій рахунок! По крайній мірі, я заробляю більше за нього, хоча я роблю двірником, але я оплачюю комунальні послуги, заказую дрова на зиму. Геннадія також потрібно вдівати, обувати та кормити. А цей Станіслав те, що на ринку наторгує, у той же день проп'є! Та приходе жити до мене, за мій рахунок! Все, досить! Набридло так жити! ( заходе Геннадій з пакетом з продуктами) Що ти хочеш, щоб я приготувала, Гена?