Добавить в цитаты Настройки чтения

Страница 41 из 64

Елементарний графік адаптації цієї категорії виражено так: Маю: 4,75; Хочу: 5,57; Сподіваюсь: 4,75. (див. малюнок 2.5)

 

Мал. 2.5

Рівень адаптації є низьким: “сподіваюсь” < “хочу”; стійким за динамікою: “хочу” > “маю”; та з негативною тенденцією: “сподіваюсь” < “хочу”. З чого можна зробити висновок про відсутність як адаптації, так і перспектив на найближчий час.

Профіль адаптації для жінок віком від 50 до 70 р. такий: (див. графік 2.5)

Графік 2.5

            Розглянемо даний профіль і зробимо деякі висновки.

Загалом тенденція є позитивною. Усі значення індексів перспективної адаптації, крім чинника № 4, вищі за значення індексів наявної адаптації.

Регулятивна сфера, як і в попередніх категорій, які ми розглянули, є нереалізованою, хоча в цьому разі визначені певні перспективи її реалізації.

Щодо проблем самореалізації, то вони в цієї категорії є вже не такими актуальними, як у попередніх, і проблемним залишається лише когнітивний чинник.

Тепер перейдемо до чоловіків віком од 50 до 70 років. За нашими розрахунками, вони мають індекс адаптації 1,03, а індекс динаміки адаптації 0,20.

Елементарний графік адаптації виражено так: Маю: 4,93; Хочу: 5,4; Сподіваюсь: 4,61. (див. малюнок 2.6)





 

 

Мал. 2.6

У цьому разі також спостерігаємо низький рівень адаптації: “сподіваюсь” < “хочу”; його не можна назвати динамічно стійким: “хочу” ≥ “маю”;  а тенденція зберігається негативною: “сподіваюсь” < “хочу”.

І останній профіль адаптації виражається так: (див. графік 2.6)

 

Графік 2.6

З цього профілю ми робимо такі висновки.

Всі значення індексів перспективної адаптації, крім комунікативного, який перебуває на рівні з наявним, є вищими за значення індексів наявної адаптації. Таку саму ситуацію ми спостерігали в жінок тієї ж вікової категорії.

Звернімо увагу на те, що чоловіки віком од 50 до 70 років є єдиною категорією, хто не має проблеми з реалізацією регулятивного чинника. І в цій ситуації єдиною причиною, яка стримує підвищення рівня адаптації, залишається когнітивний чинник.

Узагальнення отриманої в процесі опрацювання матеріалу інформації хотілося би почати із дослідження когнітивного чинника, який у всіх категоріях, що ми їх досліджували, виявився проблемним. У соціальній психології існує концепція когнітивного дисонансу, яка пояснює вплив на людську поведінку системи когнітивних елементів та описує формування під їхнім впливом мотивацій соціальних дій. Теорія когнітивного дисонансу – одна з “теорій відповідності”, що засновані на приписуванні особистості прагнення до впорядкованого сприйняття свого ставлення до світу.

За теорією, розробка якої належить Л.Фестінгеру, дисонанс доцільно розуміти як існування відношення невідповідності між когніціями (знання, уявлення, переконання) в межах соціальної спільноти. Дисонанс проявляється як незадовільне виправдання вибору, що призводить до порушення психологічного комфорту. Водночас виявлення явищ когнітивного дисонансу призводить до намагання знизити (мінімізувати) неузгодження, що виникли, чи до уникання ситуацій, у яких може зрости дисонанс [126, 428]. Як показало дослідження, населення Чернівецької області пристосовується за допомогою вимушених адаптацій. А саме, за рахунок захисних адаптацій. Вони спрямовані на самозбереження адаптанта й пов’язані з обов’язковою зміною способів взаємодії із середовищем при збереженні назагал старих, традиційних цілей та цінностей.

У той час коли, за свідченнями американських соціологів, що працюють під керівництвом Р.Інглехарта, сутність світової глобальної ціннісної динаміки полягає у фундаментальному зрушенні від матеріальних до соціальних і духовних цінностей, особливо у молоді, що безпосередньо пов’язано, на думку Інглехарта, із значним зростанням добробуту в країнах Західної Європи, в США і Японії [127, 49-51], – в Чернівецькій області України в умовах затяжної кризи населення відчуває безпорадність у реалізації регулятивного чинника. Люди неспроможні пристосуватися до змін в умовах фізичного життя, до постійного неспокою та переживань. Їм не вистачає повноцінного відпочинку та можливості покращити стан здоров’я. Перше місце в системі переваг посідають цінності порядку, підтримки загального економічного зростання, боротьби зі зростанням цін та стабілізації економіки.