Страница 6 из 8
Відведіть час для запитань, і поставтеся до них з належною повагою. Якщо ви відповідатимете різко, поглядаючи на годинника і вживаючи зауваження на зразок «Я не знаю, як це сказати простіше», «Як я уже казав» тощо, тим самим руйнується позитивне навчальне середовище. Якщо додаткові пояснення потрібні лише одному-двом учасникам, запропонуйте їм зустрітися пізніше.
Уникайте ненормативної лексики і жартів. Намагайтеся заздалегідь визначити потенційно делікатні моменти і, по можливості, уникайте їх.
Говоріть змістовно, гендерне нейтральною мовою.
Ніколи не сперечайтеся зі слухачами, оскільки невдоволення одного з них може поширитись і на інших. Існує декілька корисних фраз, що допомагають у потрібний момент розрядити ситуацію, наприклад, «Як показує мій досвід» (з особистим досвідом важко сперечатися), «Я так розумію, що це – ваша особиста думка», «Я згоден, що можуть існувати винятки, наприклад…» тощо. Запропонуйте обговорити гострі моменти у приватній розмові з учасником, який намагається вам заперечити.
Будьте дипломатичним, реагуючи на поведінку, яка викликає у вас невдоволення. Наприклад, якщо один з учасників намагається нав'язати свою думку іншим, можна запросити людей висловлювати свої думки. Учасникові, який відхиляється від теми обговорення, можна сказати «Даруйте, що перериваю, але мені здається, ми відхилилися від теми. Ми ще не завершили обговорення» тощо. У деяких випадках, якщо поведінка надто деструктивна або неадекватна, необхідно поговорити з людьми особисто.
Виявляйте професіоналізм, будьте добре підготовлені, приходьте на заняття вчасно, проводьте їх організовано, використовуючи якісні матеріали.
Будьте відкритим у спілкуванні зі слухачами під час занять у складі малих груп, особистих розмовах під час перерв, перед початком та після завершення занять. Реагуйте на зауваження та запитання.
Зберігайте почуття гумору, виявляйте терплячість, гнучкість та винахідливість.
Методи навчання у тренінгу
«Процеси викладання і навчання є взаємно стимулюючими, викладання – це лише половина навчання» Конфуцій
Стилі викладання – навчання
Науковими дослідженнями встановлено, що людина, як правило, засвоює лише близько 30 відсотків (або ще менше) інформації, яку вона чує або бачить, або чує та бачить одночасно. А коли люди беруть активну участь, наприклад в обговоренні питань, рівень засвоєння зростає приблизно до 50 відсотків. Під час практичних дій, особливо коли люди обговорюють свої дії в ході практичних занять, рівень засвоєння зростає приблизно до 75 відсотків. Найвищий рівень засвоєння (близько 90 відсотків) спостерігається тоді, коли люди одразу застосовують набуті знання в реальному житті або навчають інших (див. Рис.).
Рис.. Піраміда засвоєння інформації – ефективність різних методів навчання
Образно кажучи, піраміда не може міцно стояти на вістрі – якщо навчатися лише у лекційний спосіб. Аби досягнути максимальної ефективності навчання, її потрібно перевернути на основу – запровадити навчання через дії самих учнів. (Саме тому, що в системі традиційної освіти ця піраміда перебуває в стані нестійкої рівноваги – тримається на вістрі – лекційній формі навчання, праця вчителя є надзвичайно важкою. Як би добре викладач не знав свій предмет, яким би високим рівнем майстерності не володів, об'єктивні вади лекційного способу обмежують ефективність трансформації знань і вмінь учителя в уміння учнів. Більша активність учителя, ніж учня під час лекцій веде до того, що саме вчитель навчається більше, ніж учень. Тобто, хто активний, той і навчається.) Отже, для того, щоб підвищити ефективність навчання учнів, піраміду потрібно перевернути – активізувати діяльність учнів.
Власна активність того, хто навчається, його взаємодія з іншими людьми є основою ефективного навчання.
Ефективність різних методів навчання стосовно засвоєння інформації демонструє таблиця.
Методи навчання і рівень засвоєння інформації
Тобто найкращий спосіб засвоїти інформацію – обговорювати й з іншими людьми, і робити відповідні дії одночасно. Але тренер повинен враховувати, що між знанням і можливістю відповідно діяти існує велика прірва. Щоб її перейти, потрібна активність та бажання самих учасників. Чим більший ступінь активності та взаємодії учасників, тим міцніше засвоюється інформація та набуваються навички й уміння, тим швидше людина може перейти від знання тієї чи іншої проблеми до активного користування цим знанням на практиці.
На основі наведених теоретичних даних, для практичного навчання розроблені відповідні методи, які використовуються в тренінгу.
Вербальні методи
Вважається, що читання лекції дає найменшу ефективність засвоєння матеріалу (у найбільш вдалих випадках обсяг засвоєної інформації не перевищує 15 %). Але, з іншого боку, в ряді випадків саме лекційна форма виявляється найбільш доступним способом доведення інформації до широкого кола учасників. Тоді кваліфікований викладач прагне підвищити рівень засвоєння інформації за допомогою інших методів і педагогічних прийомів: використати візуальні або аудіовізуальні матеріали; розподілити лекцію на короткі частини – міні-лекції; підкріпити інформацію циклом запитань й відповідей або спільним обговоренням викладеного матеріалу.
Візуальні методи
Образи легше пригадати, ніж словесні повідомлення, тому люди, як правило, краще пам'ятають візуальну інформацію, повідомлення, які викладені у вигляді малюнків, графіків, таблиць, плакатів, коротких, яскраво оформлених текстів, римованих речень тощо. Для цього тренер використовує записи на фліп-чарті, спеціальних картках, демонструє слайди, плакати, листівки тощо.
Фільми та відео
Це поєднання вербальних та візуальних методів, яке може виявитися ефективним засобом навчання, особливо якщо тренер спонукає глядачів звернути увагу на певні моменти, які вони бачать на екрані, а згодом закріплює матеріал шляхом обговорення.
Демонстрація і практика
Це особливо цінний метод вироблення практичних навичок, коли тренер повільно демонструє учасникам відповідну процедуру, пояснюючи кожний свій крок, відповідаючи на запитання, пропонуючи учасникам по черзі повторити дії тренера. (Наприклад, якщо учасників потрібно навчити роботі з відеокамерою? тренер демонструє апаратуру, пояснює послідовність рухів, правила відео зйомки тощо. Після цього слухачі самостійно виконують практичні дії, тренер коментує помилки.) Рівень засвоєння навичок підвищується, якщо учасники повторюють практичні дії, пояснюючи їх та навчаючи один одного.
Під час навчання учасники послідовно проходять кілька етапів:
постановка мети, визначення завдань, які потрібно вирішити для досягнення мети навчання;
пошук методів та засобів досягнення мети, вирішення окремих завдань;
власне процес виконання певних дій, необхідних для вирішення кожного завдання;
контроль та оцінка отриманих результатів, їх порівняння з метою, завданнями.
Оскільки успішність навчання залежить від взаємної активності тих, хто навчається і того, хто навчає, то надзвичайного значення набуває психологічна атмосфера, яка панує у середовищі навчання. Вона має всіляко сприяти і заохочувати ініціативу, творчість та самостійність учасників, забезпечувати толерантність взаємин. Для цього тренер (ведучий) повинен виконувати окрім ролі вчителя, ще й специфічну роль помічника у навчанні – фасилітатора.
Фасилітатор – де той, хто допомагає учасникам розвинути власну активність, чим значно сприяє ефективності навчання. Фасилітатор несе подвійну роль – того, хто веде за собою учасників навчання, і того, хто всіма способами сприяє, щоб учасники самі визначалися в пріоритетах свого навчання і способах досягнення мети. Успішність виконання ролі фасилітатора тренером (ведучим тренінгу) визначається тим, наскільки учасники через деякий час виявлятимуться здатними самостійно визначати завдання, потрібні для досягнення мети навчання, і знаходити шляхи/способи їх вирішення.