Страница 11 из 16
МОВНЕ ПИТАННЯ
Один єврей на Україні,
Діставши виклик від родини,
Щоб мати візу на руках,
Ходив по різних урядах.
— І чим вас цей Ізраїль вабить?
Спитав його один начальник —
Життя там зовсім нелегке:
Раз-два і ступиш на слизьке...
По-перше треба говорити
Не якось там, а на івриті.
Ви вивчили уже іврит?
Прохач такий дає одвіт:
— Ні, ще не вивчив, але вивчу.
А шеф йому питання вбивче:
— А поки вивчите іврит той,
То що ви станете робити?
Єврей подумав і навзаєм
І сам начальника питає:
— А що ви станете робити,
Як прийдеться китайську вчити?
30.4.81
ЄДИНЕ МІСЦЕ
Раз на засіданні ЦК
Зчинилась буча, ще й яка! —
Впав Шелест у глибокий шок:
Пропав його носовичок.
На рівні всі зірвались ноги
Й шукати кинулись прожогом
По всіх кімнатах, по кутках...
Гармидер, рейвах — просто жах.
Тоді сумного й невеселого
Щербицький і питає Шелеста:
— Чому, цікаво мені знати,
Ти так брудну цінуєш шмату?
А той причину і наводить:
— Бо це єдине місце з місць,
Куди я можу пхати ніс,
В Москві не запитавши згоди.
9.7.81
КОРОТКИЙ АРГУМЕНТ
В державі малопромисловій
Настала криза урядова:
Ідуть в парляменті дебати,
Чи можна їм торгівлю мати
З країною до них сусідською,
Де процвітає людоїдство?
Хто з депутатів «за», хто — «проти»
Аж заладнати ту гризоту,
Бо в сварці глузду мало є,
Найстарший депутат встає.
І шо б ви думали? Відразу
Промовці збулися екстазу,
І з людожерами торг мати
Обидві згодились палати.
Що ж їм сказав старий промовець?
Було його коротке слово:
— Якщо з Москвою торгували ми,
Чому на можна — з канібалами?
28.9.81
ЧОРТИ Є!
Раз комуніст з глузливим серцем
Зустрів бабусю коло церкви,
От він і каже: — Добрий день!
Як ви, бабусю, живете?
— Та, слава Богу, помаленьку!
Йому відказує старенька.
— Згадали Бога ви дарма, —
Богів, нас Ленін вчить, нема.
— Ну, а чорти то певно є? —
Бабуся здогад подає.
— Немає і чортів, бабуню!
— Ну, це вже я не вірю, куме!
Хто ж вас тоді, як не чорти,
На нашу голову спустив?
25.3.81
ЧОМУ НЕ ВІРЯТЬ
Прихильник католицьких догм
Мав з комуністом діялог...
Католик виявив всезнайство,
От комуніст його й питає:
— Чому — збагнути я не можу —
У рай віряни вірять Божий,
Й не хочуть, хоч ти в гріб лягай,
У наш земний повірить рай.
Як ви цей факт поясните?
— Питання ваше не пусте —
Теолог мовив за хвилину —
У тому, мабуть, вся причина,
Що ми свій рай і все, що в ньому,
Не показали ще нікому,
А ви — підняв католик палець —
Свій всьому світу показали.
26.5.81
ГРИМАСИ «НОВОГО» СУСПІЛЬСТВА
ТУАЛЕТНА КРИЗА
Міністер іноземних справ
Нове відряження дістав,
Звичайне діло — закордон,
Світ баламутити в ООН.
От він до жінки й каже рано:
— Малих мішечків з целофану
Мені у речі поклади,
Та тільки без дірок, гляди!
Нову діставши директиву,
Ніяк не вийде жінка з дива:
— Не можу взяти я втямки,
Під що береш ти торбинки?
Державний тут і каже лідер:
— Я, бачиш, до буржуїв їду...
Якби ж я був, моя стара,
Без сечового міхура!
А то боюсь у тих краях
Запалення дістати вмах,
Ще й збутися авторитету,
Бо на тамтешніх туалетах
Таблички «Для товаришів»
Ніде ще досі я не стрів,
Все «Для джентльменів», «Для панів»;
От я й беру мішків запас —
До вітру йти в потрібний час.
12.2.80
КУРОРТНА ІСТОРІЯ
На з'їзд партійний до Баку
Прибув товариш Абакум,
І от готель «Передовик»
Прийняв його на кілька діб.
Три дні проживши на всю губу,
Приїжджий платить суму грубу.
— Ну і деруть у вас в Баку —
Говорить він рахівнику —
От у Тбілісі чи в Сухумі
Я б не платив такої суми,
Там кожен їсть і п'є без грошей,
І спить так само — дуже прошу! —
А вранці подушку підійме
Ще й сто рублів готівки вийме!
Касир не вірить:
— Те-те-те! Щось ви, товаришу, гнете...
Було так з вами особисто?
— Та ні, — говорить замміністра —
Таке частенько у цім краї
З моєю жінкою буває!
17.11.80
ВАЖКІ СЛОВА
У потязі з Москви на Львів
Зустрів Федь кілька земляків,
Й сусіда Федя по вагоні
Питає: — Що таке «гармонія»?
— Ну, як тобі сказати раптом?
Ага! Я поясню на факті:
Якби ти був в їдальні завом,
А продавцем сестра стояла б,
За кухаря була б дружина,
Старбухом влаштували б сина,
Касиркою була б дочка,
Кум взяв би пост рахівника,