Аннотация
Iван Якович Франко
ВОВК-СТАРШИНА
Пасся раз Осел на пасовиську та якось наблизився до лісу, а за пнем сидів Вовк, вискочив до Осла й хотів його роздерти. А Осел, дарма що його за дурня вважають, зараз надумав, що йому зробити. Вовк до нього біжить, а він усміхається так радісно, кланяється йому низенько та й каже:
- От добре, от добре, пане Вовче, що ви прийшли. Я вже тут вас шукаю-шукаю!
- А нащо я тобі здався? -питає Вовк.
- Та, бачите, громада послала мене за вами і пильно наказала: «Йди і без Вовка до села не повертайся!»
- А нащо я громаді здався? - питає Вовк.
- А ви й не знаєте? Адже у нас у селі старшину вибирають.
- Ну, так що з того, що вибирають?
- Не то біда, що вибирають,- каже Осел,- а то біда, що нікого не можуть вибрати. Вже всі господарі пересварилися проміж себе, а далі кажуть: «Тут хіба один Вовк із лісу може старшиною бути». Як сказали це, так на цьому й погодились і вислали мене, щоб я вас зараз привів до села...
Отзывы