Аннотация
Підмогильний Валер'ян
ВІЙСЬКОВИЙ ЛІТУН
І підуть вони в безвість віків Повні суму і жаху, Простувать в ході духові шлях І вмирати на шляху.
Ів. Франко. Мойсей
Опершись рукою на широку дверину товарового вагона, Сергій Данченко дивився на місто, що сірою плямою лежало далеко геть, завезене ранковим туманом. Позад Данчен-ка, трохи наполягаючи йому на плечі голими грудьми, стояв Василь, накинувши на плечі хутрову куртку. У вагоні серед бляшанок з бензиною та купи різного машинного приладдя спало теж двоє — літун Тимошівський та воєнком літунської сотні.
Вагон термосився з руху й помірно плигав на рейках. Сергій Данченко, тримаючи рукою шапочку на голові, перехилився за двері й пильно роздивлявся на невиразне місто.
— Там річка... бачиш, Василю, за містом? — спитав він, показуючи рукою.
— Бачу,— відповів той.
— А з...
Отзывы