Аннотация
СПРАВЖНЯ ДОБРІСТЬ
(Писулька до Грицька Прокази) [1] Хто Добрість, Грицьку, нам намалював плаксиву, Понуру, мов чернець турецький, і сопливу, Той бісів син, коли не москаля підвіз, Той Добрості не зна, не бачив і не чує. Не пензлем той її, але квачем малює, Той Добрість обікрав. Не любить Добрість сліз, Вона на всіх глядить так гарно й веселенько, Як дівка, од свого ідучи панотця До церкви - до вінця, Глядить на парубка, мов ясочка, пильненько. Не квасить Добрість губ, бо із її очей Палає ласка до людей. Вона регоче там, де і другі регочуть, Сокоче без брехні, де і другі сокочуть, І не цурається гульні і вечорниць, Чорнявеньких дівчат і круглих молодиць. Вона й до милого пригорнеться поволі, Та ба! та не дає рукам, як кажуть, волі, Вона й горілочки ряди-в-годи хлисне, Та носом, мов свиня, по улиці не риє, По-сороміцькому не кобенить, не виє, Під лавкою в шинку, мов цуцик, не засне. Вона, де треба, пожартує, Та з глуздом жарти всі і з розумом міркує. Вона не виверта спідлоба біл...

Отзывы