Аннотация
Юстейн ҐОРДЕР
У ДЗЕРКАЛІ, У ЗАГАДЦІ
Радість — це метелик,
Що тріпоче крильцями понад лугом,
А печаль — то птах
З великими чорними сильними крильми,
Що понесуть тебе у височінь понад життям,
Скупаним у сонячному сяєві та зелені.
Птахи печалі витають високо,
Там, де ангели болю несуть свою варту
Над смерті пристанівком.
Едіт Седергран, 16 років1
Двері до коридору залишили відчиненими. З першого поверху до Сесілії долинали пахощі Різдва. Вона спробувала вирізнити окремі запахи.
Квашена капуста — жодного сумніву. Ще там пахло ароматичними свічками, які тато поставив на каміні перед тим, як іти до церкви. О, невже й справді свіжий духмян різдвяної ялинки?
Сесілія знову потягнула носом повітря. Їй здавалося, ніби вона чує пахощі подарунків під ялинкою, запах червоного різдвяного паперу і блискучої позлітки, карток на подарунках та шовкової стрічки. Однак знизу долинали ще й інші невловимі п...

Отзывы