Аннотация
Руданський С. В.
СПІВИ
ОЛЕГ - КНЯЗЬ КИЇВСЬКИЙ
I Не у гості, а на кості Ходили козари. Та не пиво ж і їм буде, А кров та пожари! Вже зібрався Олег віщий На вражу недолю, Їде конем білогривим По чистому полю. Блищить броня цареградська, Шелом аж палає, І кінь його білогривий Соколом ступає. Олег їде чистом полем, Грає білогривий, - Але хто ж то коло гаю, Як молоко, сивий? Лиш палиця коло нього Та гуслі без струнів… То великий старець божий, То віщун Перунів. І Олег до того старця Коня повертає, Через сідло поклонився, Віщуна питає: "Скажи мені, старче божий, перунів пророче, чи живо я, чи не живо сплющу свої очі? І не бійся і не тайся, Я дармо не схочу, Я за слово правдивеє Тебе озолочу…" "Та мені-то, - віщун каже, - Нічого боятись, А золотом твоїм, княже, Не озолочатись. Не ношу я срібла-злота, Князів не боюся, А що буде із тобою...
Отзывы