Аннотация
Руданський С. В.
ПРИКАЗКИ
ПРЕСЛІВ’Я
Вір не вір, а не кажи: «Брешеш».
I Народився я на світ, Як їдного рання Моя ненька забагла Шпаків на снідання. А я, хлопець-молодець, Пожалував мами, Серед лісу відпитав Дупло зі шпаками. В дупло руку - не іде, Голови не впхаю, Сюди-туди край дупла - Та й сам улізаю. Ходжу голий по дуплі… Шпаченят до ката! Я в пазуху й загорнув Тії шпаченята. Вилізати б, так не то!.. Я й домудрувався, Лиш сокиру притащив, З дупла прорубався. Гиц із дуба на коня! Кінь собі брикає, А сокира моя все Зад йому рубає. Нагадався за сім миль, Назад подивився, А у коня, як на сміх, Лиш перед лишився. Я і взявся йому зад З верби підправляти, І підправив, та й заліг На годинку спати. А кінь ходить по траві, І перед пасеться, А зад росте та й росте, Аж до неба пнеться. А для моїх шпаченят Того було й треба - Додряпались по вербі До самого неба. Пробудився - до ш...
Отзывы