Аннотация
Панас Мирний
ЛОВИ
I
- Чи чули: Костенко жениться?
- На кім?
- На Гирівні.
- На Гирівні?
- На їй.
- Що ви? Коло неї ж його старший брат падав.
- То біля старшої, а сей на меншій.
- Що ви плетете? На якій меншій? Одна ж тільки й є, чорнява, круглолиця, мов місяць уповні.
- Знаю, знаю. Не на сій; є друга, менша. Білява, невеличка, пичка гостренька, як у лисички, сама бігуча, як живе срібло.
- Та що ж се я її не знаю?
- І повинні не знати - її не було дома, в інституті вчилася.
- Як же се так: менший перебіг дорогу старшому?
- А що ж? Щоб рід не розходився!
- Та Ви жартуєте?
- Добрі жарти, як в неділю вінчання. У генерала карети прохали молодих до церкви везти. Сам, кажуть, обіцяв бути… пішли наші вгору!
Отак розмовляли городяни великого міста П. по всіх хатах, улицях і майданах, дивуючись тому несподіваному весіллю. Про те весілля гомоніло й старе й мале...
Отзывы