Аннотация
І.Я.Франко
ЛИС
МИКИТА
ПІСНЯ ПЕРША
Надійшла весна прекрасна, Многоцвітна, тепла, ясна, Мов дівчина у вінку; Ожили луги, діброви, Повно гамору, розмови І пісень в чагарнику. Лев, що цар є над звірами, Пише листи з печатками, Розсилає на весь світ: «Час настав великих зборів! Най зійдесь до царських дворів Швидко весь звірячий рід». Ось ідуть вони юрбами, Мов на відпуст з корогвами - Все, що виє, гавка, квака; Лиш один мов і не чує, В своїм замку, знай, ночує - Лис Микита, гайдамака. Ой, недаром він ховаєсь! Знать, сумління обзиваєсь: «Кривдив ти звірячий люд!» Тим часом в своїй столиці Цар засів поруч цариці, Щоб творити звірам суд. Перший вийшов Вовк Неситий. «Царю,- каже,- від Микити Вже мені хоч пропадать! Діток моїх б'є, кусає, А Вовчицю обмовляє Так, що й сором повідать! А й мене - хіба ж то чесно? - Як він хитро і облесно Мало в гріб раз не ввігнав! Се було ще того разу, Як я з царського указу Мировим судд...
Отзывы
Віка
21 сентября
Клас
Артем
15 октября
Фффффуууууу