Аннотация
Юрій Сорока
Хотин
Книга перша
Біля Савур-могили
— Де ви, бісові діти, швендяєте? — невідомо до кого вилаявся Микита, знімаючи з голеної голови високу видрову шапку. По обличчю рясно текли струмочки поту.
Він притримав коня і почав роздивлятися навколо, прикриваючись долонею від променів сонця, яке вже видряпалося досить високо і пекло нещадно.
Скільки бачило око тяглися височенні трави, смарагдовим килимом вкриваючи рівні, як стіл, степові простори. Подекуди над ними темніли трикутники могил. Кілька хвилин Микита вдивлявся у далечінь, потім торкнув коня острогами. Тварина слухняно зрушила з місця. Микита витер спітніле чоло рукавом сорочки і знову настромив на голову шапку.
Це був міцний чолов'яга, на вигляд років сорока. У довгих смоляних вусах, що, мов дві гадюки, звисали під його великим прямим носом, уже заблищала сріблом перша сивина, а чоло між чорних брів розділила глибока зморшка. Проникливі глибоко посаджені карі очі, що в ни...
Отзывы
василь
4 июня
Дуже яскравий роман як и вси инши твори ЮРИЯ, Дякую за мову украинську. Читаючи ваши твори ловлю себе на думци що не не знаю не тильки историю а и спражньои риднои мови. Дякую автору за його працю.