Аннотация
Глава 1
- Ти не хочеш вбивати мене, - сказала я.
- Звичайно ні, Клер, але повинен.
Якби я не стікала кров'ю у цій кімнаті, що кружляла і хиталась, то дала б собі ляпаса. Я навіть не думала, що колись станеться щось подібне. Почуття повністю затьмарили голос розуму і тепер я дивилась прямо в дуло пістолету.
Ніколи не думала, що закінчу ось так: лежачи на твердій підлозі у власному домі, спираючись на лікті, благаючи за своє життя. З правого боку лежало пом'яте тіло хлопця, всіх почуттів до якого я не пізнала, поки в нього не поцілила куля.
Я знову спробувала. Лише б купити собі хоч одну хвилину життя.
- Це не ти,- сказала я, благаючи.- Ти - не вбивця.
- Декілька тижнів тому я б сказав те ж саме. Але ж ти більше за інших маєш знати, наскільки люди можуть дивувати. Вони можуть чинити такі речі, яких ти від них ніколи не чекала. Тобі здається, що знаєш когось, але все ж....
Мій ось-ось вбивця підвів пістолет.
Світ потемнів.

Отзывы